ДБН А.2.1-1-2008, п. 3.2.6.6.1
ДБН А.2.1-1-2008 Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (укр)
3.2.6.6.1 під час вишукувань у районах поширення просідних ґрунтів: 1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н): - поширення і приуроченість просідних ґрунтів до певних геоморфологічних елементів або форм рельєфу; - джерела замочування, стан і характер наявних деформацій існуючих будинків та споруд; - характер мікрорельєфу і розвиток просідних процесів та явищ (розмір і форми про- сідних блюдець, подів, межувальних знижень, балок, лесового псевдокарсту, ярів і рівчаків, такирів, солончаків, солонців, вертикальних тріщин — усихання, віддільності тощо); - потужності лесових відкладень і просідної товщі, їх зміна за площею; - особливості структури (характер вертикальних і горизонтальних макропор, розташу- вання їх за глибиною і площею; пилуватість, агрегованість тощо), текстури (тонка ша- руватість, тріщинуватість, наявність конкрецій, розподіл карбонатів по розрізу, ходів органогенного походження, сліди викопних криогенних проявів тощо); - циклічність будови просідної товщі, особливості контакту між шарами та їхніми ком- плексами; - фізичні властивості ґрунтів; - зміна вологості та меж пластичності ґрунтів за глибиною, особливо в приконтактних із похованими ґрунтами шарах; - відносна просадність при тиску від власної ваги ґрунту і сумарного тиску (від власної ваги і зовнішнього навантаження від проектованих будинків та споруд, ваги насипу при плануванні підсипанням); - початковий тиск просідання; - залежність відносної деформації просідання від тиску; - початкова вологість просідання; - модуль деформації за природної вологості та у насиченому водою стані; - ступінь мінливості просідних властивостей ґрунтів у плані та за глибиною; - питоме зчеплення і кут внутрішнього тертя просідних ґрунтів за природної вологості та у насиченому водою стані (залежно від вирішуваного завдання); - склад і зміст водорозчинних солей; - фільтраційні властивості просідних ґрунтів; - величину осідання ґрунту від його власної ваги; - характер зміни просадності за площею та глибиною; - просідні властивості ґрунтів у зниженнях рельєфу (просідні блюдця, улоговини тощо) і на ділянках між ними; - глибину залягання, літологічний склад і характеристики підстилаючих непросідних ґрунтів, з оцінкою їх фільтраційних властивостей (за спеціальним завданням); 2) гірничі виробки розміщують із урахуванням необхідності складання інженерно-гео логічних розрізів по кожному геоморфологічному елементу (уздовж і вхрест пролягання), а також з урахуванням необхідності вивчення подів, просідних блюдець і ділянок між ними, суфозійних вирв, псевдокарсту; 3)моноліти і зразки ґрунту повинні бути відібрані із кожного інженерно-геологічного елемента, але не рідше ніж через 1...2 м. Моноліти відбирають із виробок, розташованих у просідних блюдцях (зниженнях) і на ділянках між ними; 4)дослідне замочування в котлованах виконують на новоосвоюваних майданчиках масо- вої забудови і при проектуванні об'єктів підвищеного рівня відповідальності для уточнення: - параметрів просадності; - потужності просідної товщі ґрунтів; - глибини, з якої починається осідання ґрунту від власної ваги; - величини осідання ґрунтів від власної ваги; - початкового тиску просідання; - вологості та ступеня вологості в різні строки від початку замочування; - тривалості замочування товщі просідання та необхідного для цього об'єму води; - деформаційних характеристик товщі просідання; - тривалості розвитку осідання, коли підготовка основ здійснюватиметься попереднім замочуванням. При виконанні дослідного замочування на майданчику з великою мінливістю просідних властивостей ґрунтів допускається застосовувати прискорене замочування котлованів малої площі або з обрізкою замоченого масиву (з зіставленням результатів на одній - двох ділянках із замочуванням котлованів великої площі). Дослідне замочування в котлованах необхідно супроводжувати спостереженням за осіданням дослідних фундаментів; 5) випробування ґрунтів штампом із замочуванням основи проводять відповідно до національних стандартів для встановлення: модуля деформації, величини осідання ґрунтів у основі штампа при замочуванні, початкового тиску просідання, відносної деформації просідання; 6) для оцінки можливості ущільнення просідних ґрунтів, влаштування ґрунтових поду- шок, ґрунтових паль у звіті (висновку) зазначають щільність, максимальну щільність, опти- мальну вологість і фізико-механічні властивості ґрунтів при оптимальній вологості (якщо це передбачено технічним завданням); 7) за необхідності хімічного закріплення просідних ґрунтів визначають хімічний склад ґрунтів і здатність ґрунту змінювати свої властивості; 8) відбір проб ґрунту здійснюють з інтервалом не більше 1 м у межах товщі стиснення, а нижче - не більше ніж через 2 м; 9) роботи з метою контролю якості й глибини ущільнення (закріплення) просідних ґрунтів виконуються у період будівництва за окремим завданням;
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.