ДБН А.2.1-1-2008, п. 3.2.9.1
ДБН А.2.1-1-2008 Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (укр)
3.2.9.1 у районах розвитку карсту: 1) під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати: - геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту; - розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірності його розвитку; - зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступенем закарстованості; - стійкість території відносно карстових провалів і осідань; - особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза- них із карстом; - можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди будівництва і експлуатації об'єктів; - умови раціонального використання території та протикарстові заходи; 2) до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні з іншими видами робіт; 3) у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н): - умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід; - наявність древніх похованих долин; - структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон; - тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід; - гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген- логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічну і гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо- носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень- ню до карстівних порід; - прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійні впадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи карстових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела, осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода- ми, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд; - досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових за ходів; - оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктів та їх вплив на активізацію карсту; - рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища для існуючих і проектованих будівель та споруд; 4) на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані про прояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їх розміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних і покривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй- нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек- тонічно ослаблені зони; 5) під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категорії стійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се- редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:
| Інтенсивність провалоутворення, км /рік, випадки: | Категорії стійкості території відносно карстових провалів: |
|---|---|
| понад 1,0 | І |
| від 0,1 до 1,0 | II |
| від 0,05 до 0,1 | III |
| від 0,01 до 0,05 | IV |
| до 0,01 | V |
| можливість провалів виключена | VI |
| Середні діаметри карстових провалів, м: | Категорії стійкості території відносно карстових провалів: |
|---|---|
| понад 20 | А |
| від 10 до 20 | Б |
| від 3 до 10 | В |
| до 3 | Г |
6) під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини під окремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект- тних рішень; 7) на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутних спостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону актив- ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстовані породи; 8) під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловинні геофізичні методи для вирішення таких завдань: - вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, встановлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначення положення рівня підземних вод тощо); - вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавер- нозності карстівної товщі; - картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщі покривних порід; - вивчення тріщинно-карстових вод; - визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівних та покривних); - вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівної товщі; 9) при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне, вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань: - виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон і порожнин; - виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карсто- вих форм рельєфу; - уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевих порід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині; 10)для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон і ліній (зон) течії підземних вод, швидкості фільтрації виконують польові дослідно- фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердловин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також застосовують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндика- торний); 11)лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічних властивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщі та покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин і тріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод, їх агресивність до карстівних порід аналітичними і експериментальними методами. Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності от- римання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних еле- ментів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон. За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості; 12)при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності й невеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова- ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту на земній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічними спостереженнями; 13)при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охорони навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив- люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими, дослідно-фільтра- ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'я- заних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і контроль за своєчасним та якісним його виконанням;
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.