ДБН Б.2.2-12:2019, п. 10.7.2
ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. Зі Зміною № 1
10.7.2 При формуванні мережі вулиць і доріг слід виходити із вимог раціональної організації системи міського пасажирського транспорту, нормативної доступності його зупинок, концентрації транспортних потоків по території населеного пункту, необхідності диференціювання трас руху цих потоків з урахуванням стану забруднення атмосферного повітря та акустичного забруднення. Відстань між магістральними вулицями повинна визначатися в межах 800 м – 1000 м, тобто їх пішохідна доступність для мешканців найбільш віддаленої забудови не повинна перевищувати 500 м. У районах зі складним рельєфом за великих ухилів цей показник має бути зменшений: за поздовжніх ухилів 8(6)-9 ‰ – на 10%, 9(10)-10(15) ‰ – на 20 %, більше 10(15) ‰ – на 30 %.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.