ДБН В.1.1-24:2009, п. 2.2.2
ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування
2.2.2 Критерієм стійкості схилів (укосів) для найнебезпечнішої призми обвалення є умова:
γfc · F ≤ (γc / γn) · R, (1)
де γfc – коефіцієнт сполучення навантажень; F – розрахункове значення узагальненої зсувної дії на призму обвалення, що визначається з урахуванням коефіцієнтів надійності за навантаженням γf, кН; γс – коефіцієнт умов роботи; γn – коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) споруди; R – розрахункове значення узагальненого опору ґрунтового масиву зсувній дії на призму обвалення, визначене з урахуванням коефіцієнта надійності по ґрунту, кН. При пошуку небезпечної поверхні сповзання призми обвалення визначається коефіцієнт запасу стійкості, який повинен бути більшим або дорівнювати нормативному коефіцієнту запасу стійкості Кst, що відповідає настанню граничного стану рівноваги
Кst = R / F ≥ (γn · γfc) / γc = [Кst]. (2)
Значення коефіцієнтів γn, γс, γfс для різних категорій відповідальності конструкцій та їх елементів і двох груп граничних станів наведені в таблицях 2.2–2.4 для основного поєднання навантажень у відповідності з ДБН В.1.2-14. При Кst < [Кst] можлива втрата стійкості схилу (укосу) і необхідне улаштування утримуючих споруд.
С. 10 ДБН В.1.1-24:2009
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.