ДБН В.1.1-24:2009, п. Р.3.2
ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування
Р.3.2 До споруд для регулювання відкладень хуртовинного снігу відносяться снігозатримувальні та сніговидувальні щити. Вони є найбільш надійними і прогресивними спорудами. У практиці застосовують дерев'яні, металеві, збірні залізобетонні та комбіновані снігозатримувальні споруди. У деяких випадках ефективною є комплексна забудова лавинонебезпечних схилів снігоутримувальними спорудами для регулювання снігових відкладень. Регулювання хуртовинного перессу снігу полягає у його затримці на навітряному схилі, знесенні снігу в місцях утворення снігових карнизів і перерозподілі снігу у зоні його відкладення. Для цієї мети використовуються снігозбирні щити, сніговидувальні щити, панелі і кольктафелі (рисунки Р.1, Р.2). Снігозбирні щити являють собою вітропроникні грати, аналогічні тим, які застосовуються для захисту від заметів автомобільних шляхів і залізниць. Це можуть бути загорожі і щити, що продуваються ати щити слід на навітряному схилі так, щоб основна маса хуртовинного снігу відкладалася перед гребенем. Розміри зони дії ряд снігозбирних щитів визначаються їх висотою і крутизною навітряного схилу і наведені в таблиці Р.3. Щити, що видувають сніг, встановлюються за гребенем схилу уривчастими рядами так, щоб їх нижній край піднімався над гребенем. Загальна висота видувальних щитів звичайно приймається 4-6 м. При правильному установленні ліквідується зона завихрень за гребенем, що запобігає утворенню снігових карнизів і спрямовує сніговий потік вниз по схилу.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.