ДБН В.1.1-46:2017, п. 7.2
ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення
7.2 В залежності від причин, що викликають зсуви або обвали, передбачають такі основні заходи інженерного захисту, які підвищують стійкість схилу (укосу): - регулювання поверхневого стоку і захист поверхні схилу від шкідливих дій води (планування території, влаштування систем поверхневого водовідведення, попередження інфільтрації дощових і талих вод у ґрунт, захист від ерозійних процесів); - регулювання підземного стоку (перехоплення або пониження рівня підземних вод), улаштування дренажі в і каптажу; - захист схилу від вітрової та водної (поверхневої та глибинної) ерозій; - штучну зміну рельєфу схилу шляхом регулювання балансу мас та планування поверхні схилу і прилеглої до нього території;
- закріплення ґрунтів (електрохімічне, цементація, силікатизація, обпалювання, покриття торкрет-бетоном, набризкбетоном тощо); - агролісомеліорацію; - поліпшення фізико-механічних властивостей зсувних ґрунтових мас за різними технологіями (ін'єктування ґрунтів укріплюючими розчинами, ґрунтоцементними елементами, влаштованими за бурозмішуваль- ною та струменевої технологією цементації тощо) з урахуванням прогнозів можливих станів об'єкта інженерного захисту; - армування ґрунту георешітками та геотекстилем; - підтримання спеціального режиму експлуатації споруд інженерного захисту.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.