ДБН В.1.1-46:2017, п. В.1.5
ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення
В.1.5 Об'єм розрахунків стійкості схилу та зсувного тиску повинен визначатись з урахуванням стадії проектування об'єкта інженерного захисту та складності інженерно-геологічних умов. Стадії проектування визначають в залежності від класу наслідків (відповідальності) об'єкта інженерного захисту згідно з ДБН А.2.2-3. У залежності від стадії проектування об'єкта інженерного захисту визначають склад інженерно-геологічних вишукувань і детальність розроблення технічних рішень. Вихідні дані для розрахунків стійкості масиву ґрунту та зсувного тиску для різних стадій проектування повинні включати: - для стадії ескізний проект (далі - ЕП) або за відповідного техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) для об'єктів невиробничого призначення, а для об'єктів виробничого призначення - стадії ТЕО: розрахункові створи слід розташовувати вибірково на найбільш типових за природними умовами ділянках, переважно в місцях найбільшого перепаду відміток і значень кутів нахилу схилу (укосу); - для стадій проект (далі - П) та робочий проект (далі - РП): у межах території, що підлягає захисту, визначають типи схилів за інженерно-геологічними умовами розвитку зсувів (таблиця Б.2); розрахункові створи слід передбачати не менше ніж по одному для кожного типу схилу та не менш одного для кожної з ділянок об'єкта інженерного захисту залежно від конкретних існуючих природних умов і прогнозного стану (умов, що можуть утворитись через техногенний вплив людини), виду та місцерозташування споруд інженерного захисту і об'єктів інженерного захисту, характеру забудови тощо; - для стадії робоча документація (далі - Р): розрахункові створи слід передбачати на ділянках розташування об'єктів інженерного захисту та в межах всіх існуючих або прогнозованих зсувів прилеглої території.
ДБН В.1.1-46:2017 С.22
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.