ДБН В.1.1-46:2017, п. В.5.7
ДБН В.1.1-46:2017 Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів. Основні положення
В.5.7 Положення кожної попередньо призначеної поверхні ковзання уточнюють при побудові ряду інших поверхонь. Уточнення проводять шляхом зміни положень поверхонь ковзання як за довжиною укосу чи схилу (розташування початку й виходу на поверхню масиву), так і за глибиною кожного шару, що може потенційно зміщуватись. У результаті аналізу ряду поверхонь ковзання знаходять таке їх положення, за якого виконують наступні умови (рисунок В.2): kst,1 > kst,2 < kst,3, (В.7) kst,4 > kst,5 < kst,6 < kst,7, (В.8) де kst,1 ,…, kst,7 - коефіцієнти стійкості схилу для відповідних поверхонь ковзання. 1 2 3 4 5 6 7 Рисунок В.2 - Принципова схема пошуку найбільш ймовірної поверхні ковзання для зсувонебезпечних ділянок
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.