UkrNorms · ДБН В.1.2-2:2006

ДБН В.1.2-2:2006, п. К.2

ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

К.2 Резонансне вихрове збудження не виникає, якщо V_cr,i > V_max(z_e), (К.2) де V_max(z_e) – максимальна швидкість вітру на висоті z_e, яка визначається за формулою: V_max(z_e) = 1,28 √(C_h(z_e) W_0), (К.З) де W_0 – характеристичне значення вітрового тиску, Па; C_h(z_e) – коефіцієнт висоти споруди. Для будівель і баштових споруд з плавною по висоті зміною форми поперечного перерізу, а також для труб та щогл без відтяжок z_e = 0,8Н. К.З Для однопрогонових споруд і конструктивних елементів вітрові навантаження F_i(z), що виникають під час вітрового резонансного збудження і відповідають i-тій формі власних коливань в площині, нормальній до напрямку дії вітру, визначається за формулою: F_i(z) = 0,75πV²_cr,i C_e,cr φ_i(z)d / δ, Н/м (К.4) де d – розмір споруди або конструктивного елемента у напрямку, перпендикулярному до швидкості вітру, м; С_e,cr – приймається за К.4; δ – логарифмічний декремент коливань приймається таким, що дорівнює δ =0,05 для металевих споруд; δ = 0,1 – для залізобетонних споруд; z – координата, що змінюється вздовж осі споруди; φ_i(z) – i-та форма власних коливань в площині, нормальній до напрямку дії вітру, встановлена таким чином: max[φ_i(z)] = 1. (К.5)

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук