UkrNorms · ДБН В.2.2-5:2023

ДБН В.2.2-5:2023, п. 11.2.2.7

ДБН В.2.2-5:2023 Захисні споруди цивільного захисту. Зі Змінами № 1, № 2

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

11.2.2.7 Вентиляція приміщень, призначених для встановлення автономних джерел енергозабезпечення (електроживлення) (ДЕС), а також чистої та забрудненої зон санпропускників, має передбачатися через окремі повітроводи від повітроводів інших систем вентиляції. Повітрозабори мають розміщуватися поза межами можливих завалів будівель і споруд. Допускається розташування повітрозаборів у межах зон можливих завалів за умови влаштування не менше одного додаткового (резервного) повітрозабору з розташуванням оголовків повітрозаборів на протилежних сторонах відносно захисної споруди або вздовж одного фасаду захисної споруди за умови забезпечення відстані між ними не менше 50 м. Вимоги щодо мінімальної відстані між пристроєм для забору зовнішнього повітря та пристроєм для викиду витяжного повітря у залежності від якості витяжного повітря, яке видаляється системою механічної вентиляції, коефіцієнта розсіювання і витрати повітря через викидний пристрій, слід визначати відповідно до ДСТУ Б EN 13779. У місцях розташування ПРУ/СПП у житловій зоні населених пунктів допускається поєднання у загальних шахтах з витяжних каналів із окремих приміщень та каналів вихлопних систем автономних джерел енергозабезпечення за умови використання повітропроводів зварними без рознімних з’єднань класу щільності не менше В згідно з ДБН В.2.5-67. Для цих

повітропроводів слід передбачати окрему шахту з огороджувальними конструкціями класом вогнестійкості не менше EI120. (Пункт 11.2.2.7 змінено, Зміна № 2)

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук