UkrNorms · ДБН В.2.3-14:2006

ДБН В.2.3-14:2006, п. 6.39

ДБН В.2.3-14:2006 Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування. Зі Зміною № 1

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

6.39 Розрахунок на зім’яття і сколювання з'єднань елементів, що працюють на осьові сили, слід робити без врахування роботи сталевих скріплень за формулами: – на зминання N_d/A_q ≤ m_q·R_dqp, (6.24) – на сколювання N_d/A_d ≤ m_a·R_dam, (6.25)

де A d – площі зім’яття і сколювання; m q – коефіцієнт умов роботи деревини на зминання поперек волокон, прийнятий для з'єднання лежнів і насадок у з’єднаннях зі стойками або палями при експлуатації елементів конструкції вище рівня води, рівним 1,2, при стиканні з ґрунтом або при знаходженні в ґрунті – 0,85; постійно вологих та таких, що знаходяться у воді – 0,75; m a – коефіцієнт умов роботи на сколювання, він дорівнює: у лобових врубуваннях: – 1,0 – при врубуваннях з одним зубом; – 0,8 і 1,15 – відповідно по першому від торця і другому зубі при врубуваннях із двома зубами; – в елементах, що з'єднуються на поздовжніх шпонках, – 0,7. Сили тертя в з'єднаннях при розрахунках зім’яття і сколювання не враховуються, якщо вони не викликають додаткових напружень. Розрахункову несучу здатність площі місцевого зім’яття деревини упоперек волокон (за виключенням лобових врубувань, гнізд та нагелів) допускається підвищувати за рахунок посилення їх металевими скріпленнями (цвяхами, дюбелями, шурупами, глухарями), які працюють спільно із зминанням деревини. Розміщення на площадці місцевого зім’яття металевих скріплень, які працюють на вдавлення, слід виконувати згідно з вимогами табл.6.10. Розрахунок сполучень з площадками місцевого зім’яття упоперек волокон, посилених скріпленнями, слід виконувати за формулою N_d/A_q ≤ m_q·R_dqp + n_s·N_dds/A_q (6.26) де n- число скріплень на площині зім’яття; N d d s – розрахункова несуча здатність вдавлювання одного скріплення (цвяха, дюбеля, шурупа, глухаря), кН (кгс) заглибленого у деревину упоперек волокон за формулою N_dds = 0.78(4R_dds·d_s·l_s + R_dqp·D_s²) (6.27) де R d d s – розрахунковий опір вдавлення на одиницю поверхні розрахункового контакту скріплення з деревиною приймається: – для цвяхів та дюбелів незалежно від вологості деревини – 0,3 МПа (3 кгс/см²); – для гвинтового цвяха (ТУ-69-369) при повітряно-сухій деревині – 0,6 МПа (6 кгс/см²); – для шурупів, глухарів – R_dsm відповідно до табл.6.1; – для відповідної вологості деревини: d s – діаметр стержні скріплення, м(см); l s – розрахункова довжина контакту скріплення з деревиною, м(см); R_dqp – розрахунковий опір місцевому зім’яттю упоперек волокон, який допускається визначати відповідно до табл.6.1; D s – діаметр шляпки скріплення, м(см). Права частина формули (6.26) не повинна перевищувати значення 2m_q R_dqp .

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук