ДБН В.2.3-20:2025, табл. 6.1
ДБН В.2.3-20:2025 Залізниці колії 1435 мм. Норми проєктування
Таблиця 6.1 – Найбільший похил посиленої тяги
| Керівний похил, ‰ | Найбільший похил у разі посиленої тяги, ‰ — подвійної | Найбільший похил у разі посиленої тяги, ‰ — потрійної |
|---|---|---|
| 2 | 5 | 8 |
| 3 | 7 | 11 |
| 4 | 9 | 14 |
| 5 | 11 | 16,5 |
| 6 | 13 | 19 |
| 7 | 14,5 | 22 |
| 8 | 16,5 | 24,5 |
| 9 | 18,5 | 27 |
| 10 | 20 | 29,5 |
| 11 | 22 | 32 |
| 12 | 24 | 34,5 |
| 13 | 25,5 | 37 |
| 14 | 27,5 | 39,5 |
| 15 | 29 | 40 |
| 16 | 31 | — |
| 17 | 32,5 | — |
| 18 | 34,5 | — |
| 19 | 36 | — |
| 20 | 37,5 | — |
| 21 | 39,5 | — |
| 22 і крутіше | 40 | — |
Під час проєктування поздовжнього профілю колії необхідно віддавати перевагу елементам профілю, довжина яких не менше ніж половина корисної довжини приймально- відправних колій, прийнятої на перспективу, а на внутрішньостанційних з'єднувальних і під'їзних коліях VI, VII категорій – половина довжини поїзда або складу поїзда, що передається маневровим порядком, але не менше ніж 100 м. Тимчасові ділянки траси необхідно проєктувати за нормами залізниць VII категорії за корисної довжини приймально-відправних колій 850 м. Алгебраїчна різниця похилів суміжних елементів не повинна перевищувати значень Δі_н , зазначених у чисельнику в таблиці 6.2. У разі більшої різниці похилів суміжні елементи необхідно сполучати за допомогою роздільних площадок і (або) елементів перехідної крутизни, довжина яких за вказаними значеннями Δі_н повинна бути не менше ніж значення L_н , приведені у знаменнику в таблиці 6.2. У разі проєктування під’їзних колій і тимчасових ділянок допускається збільшувати алгебраїчну різницю похилів Δi_н до 30 ‰ за довжини елементів профілю L_н не менше ніж 150 м. У разі алгебраїчної різниці похилів, менших за Δі_н , довжину роздільних площадок і елементів перехідної крутизни допускається пропорційно зменшувати, але не менше ніж до 25 м.
Зменшена довжина елементів визначається за формулою: L = L н · (Δi 1 + Δi 2) / (2 · Δi н), (6.1) де Δi , Δi – алгебраїчні різниці похилів, ‰, по кінцях елемента профілю, причому 1 2 Δi , Δi δ Δi ; 1 2 н Δi – алгебраїчна різниця похилів суміжних елементів профілю, ‰. н Допустимі норми, зазначені в таблиці 6.2, не допускається застосовувати: а) у поглибленнях профілю (ямах), обмежених хоча б одним гальмівним спуском;
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.