UkrNorms · ДБН В.2.3-26:2024 · п. 10

ДБН В.2.3-26:2024, п. 10.2

ДБН В.2.3-26:2024 Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-04

10.2 Плоску форму втрати стійкості суцільностінчастих елементів замкнутого і відкритого перерізів, підданих центральному стиску, стиску зі згином і позацентровому стиску зі згином у площині найбільшої гнучкості, перевіряють з використанням нерівності: N Ed /(φ·N Rd ) ≤ m, (10.1) де N Ed – розрахункова сила стиску; N Rd = N Rk /γ M1 – розрахунковий опір перерізу; N Rk = A·R yn – характеристичний опір перерізу; A – площа перерізу елемента, брутто; R yn – характеристичний опір текучості сталі; φ – коефіцієнт поздовжнього згину, який визначають за розділом Д.2 додатка Д залежно від гнучкості елемента λ і приведеного відносного ексцентриситету e ef ; γ M1 = 1,1 – коефіцієнт надійності для розрахунків на стійкість; m – коефіцієнт умов роботи (таблиця 7.1). Гнучкість елемента λ визначають за формулою: λ = l ef /i, (10.2) де l ef – розрахункова або ефективна довжина елемента (див. розділ 12); i – радіус інерції перерізу відносно осі найбільшої гнучкості. Приведений відносний ексцентриситет e ef визначають за таблицею 10.1.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук