UkrNorms · ДБН В.2.3-26:2024 · п. 12

ДБН В.2.3-26:2024, п. 12.8

ДБН В.2.3-26:2024 Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-04

12.8 У суцільностінчастих балках розрахункову довжину l ef опорних стояків, що складаються з одного або кількох опорних ребер жорсткості і ділянок стінки, що примикають до них, визначають за формулою: l ef = μ·l c , (12.6) де μ– коефіцієнт розрахункової довжини; l с – довжина опорного стояка балки, що дорівнює відстані від верху домкратної балки до верхнього поясу або до найближчого вузла поперечних в’язей. Коефіцієнт розрахункової довжини опорного стояка визначають за формулою: μ = √((n + 0,56)/(n + 0,14)). (12.7) У «відкритих» прогонових будовах приймають n = 0, інакше – за формулою: n = (l c ·I r )/(l r ·I c ), (12.8) де I с і I r – моменти інерції перерізу опорного стояка і розпірки з площини стінки, відповідно; l с і l r – довжина опорного стояка і розпірки поперечних в’язей, відповідно; Під час визначення площі й моменту інерції опорного ребра до складу його перерізу потрібно враховувати ділянки стінки, що примикають до нього. З кожного боку ребра – b 1 = 0,5·t·√(E/R yn ), а між ребрами не більше ніж – b 2 = 1,4·t·√(E/R yn ).

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук