ДБН В.2.3-26:2024, п. К.4.1
ДБН В.2.3-26:2024 Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій
К.4.1 Фрикційні з’єднання (1) Фрикційні з’єднання на високоміцних болтах (болтах з попереднім натягом), можна розглядати такими, що працюють сумісно зі зварними швами в комбінованих стиках. (2) Для фрикційних з’єднань виконують розрахунки за першою групою граничних станів. (3) Для фрикційних з’єднань застосовують високоміцні болти з попереднім натягом, класів міцності 8.8 і 10.9, класу точності C і діаметрами від 16 мм до 27 мм. Мінімальний вихід торця стрижня болта над гайкою після натягування має становити від 2 мм до 3 мм. (4) Умова міцності з’єднання за критерієм зсуву: F s,Ed / F s,Rd ≤ m, (К.15)
де F s,Ed – розрахункове зусилля на з’єднання; F s,Rd – розрахункове зусилля опору з’єднання; m – коефіцієнт умов роботи (таблиця 7.1). Розрахункове зусилля F s,Rd , яке сприймають поверхні тертя з’єднуваних елементів, стягнутих високоміцними болтами, визначають за формулою: F s,Rd = (k s ·n·μ)/γ M2 ·F p,C , (К.16) де k s – коефіцієнт, що враховує розмір отворів для болтів (таблиця К.5); n – кількість болтоконтактів; μ – характеристичне значення коефіцієнта тертя (таблиця К.6); γ M2 =1,35 – коефіцієнт надійності для фрикційних з’єднань; F p,C – сила попереднього натягу болта, розраховують за формулою: F p,c = 0,7·A b ·R ub /γ M7 , (К.17) A b – площа поперечного перерізу болта; R ub – тимчасовий опір матеріалу болтів. γ M7 – коефіцієнт надійності величини натягу; γ M7 =1,1 – за умови контролю натягу за значенням крутного моменту. За умови використання інших методів натягу, встановлюють за фактичним значеннями заміряних відхилів.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.