ДБН В.2.3-26:2024, п. М.4.1.4
ДБН В.2.3-26:2024 Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій
М.4.1.4 Зусилля в перерізах поздовжніх ребер і поперечних балок розраховують із використанням плитно-стрижневих схем (рисунок М.8). Під час визначення жорсткості елементів схеми в склад поперечного перерізу потрібно включати ділянку листа настилу певної ширини. Для поздовжніх ребер ширину поясу приймають рівною відстані між осями ребер e sL . Допускається, під час визначення напружень у відкритому ребрі у склад верхнього поясу включати ширину, що дорівнює 1,1·e sL . Розрахункову ширину верхнього поясу поперечної балки b eff примають меншою, ніж відстань між балками L, за рахунок ефекту запізнення дотичних напружень. Рисунок М.8 – Розрахункова схема плити для визначення зусиль Допускається приймати b eff = 0,25·L ≤ l для поперечної балки або b eff = 0,3·C ≤ l – для консольної частини балки, де L – прогін поперечної балки між стінками головних балок (точками обпирання); C – виліт консолі поперечної балки. h s e s L b eff
Рисунок М.9 – Перерізи поздовжніх ребер і поперечних балок. Познаки Для замкнених поздовжніх ребер потрібно задавати жорсткість на кручення; момент інерції на кручення допускається визначати за формулою: I T = 4·A²/Σ(s i /t i ) , (М.1) де A – площа замкненого контуру, утвореного ребром; s i – площа замкненого контуру, утвореного ребром; t i – товщина і-того відрізка контуру. Для відкритих ребер і поперечних балок жорсткість на кручення враховувати не потрібно. У таблиці М.7 позначено знаком «+» необхідні жорсткості для складання розрахункової схеми.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.