UkrNorms · ДБН В.2.3-26:2024

ДБН В.2.3-26:2024, п. С.2

ДБН В.2.3-26:2024 Мости і труби. Проєктування сталевих конструкцій

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-04

С.2 Познаки, наведені в додатках Додаток А M Rd – граничний момент опору перерізу; W el – пружний момент опору; R yn – опір сталі текучості; характеристичне значення; γ M0 – коефіцієнт надійності; m – коефіцієнт умов роботи; κ – коефіцієнт обмежених залишкових деформацій; ε pl – залишкові деформації; A – площа перерізу; a – відстань між центрами ваги половинних площ; i – ширина і товщина звисання поясу; i – ширина і товщина стінки; ρ – зменшувальний коефіцієнт; α – коефіцієнт; Q Ed – діюча поперечна сила; Q Rd – розрахунковий опір перерізу зрізу; i – висота і товщина стінки.

Додаток Б R yn – опір текучості (характеристичне значення), напруження за якого залишкові деформації становлять 0,2 % із забезпеченістю 95 %; R un – тимчасовий опір (характеристичне значення), напруження, яке дорівнює відношенню найбільшого навантаження, що передує руйнуванню, до початкової площі зразка; l i – довжина зразка; A 0 – площа поперечного перерізу зразка; CEV – вуглецевий еквівалент; R w,yn – характеристичні значення наплавленого металу шва опору текучості; R w,un – характеристичні значення наплавленого металу шва тимчасового опору. Додаток В b 0 – фактична ширина плити; β – коефіцієнт редукції; b eff – ефективна ширина плити; A sl – площа поздовжніх ребер плити; t – товщина листа настилу; L e – ефективна довжину прогону; a 0 – коефіцієнт урахування площі ребер ортотропних плит; i – найменші і найбільші нормальні напруження в плиті; v 1 – коефіцієнт редукції i-того відрізка; b 1 – ширина i-того відрізка; α – коефіцієнт відношення напружень; ε yn – деформація за напруження σ yn , яку визначають за формулою ε yn = σ yn /E ; ε pl – пластична деформація; c pl – коефіцієнт умовного зміцнення, за рахунок появи обмежених пластичних деформацій; A σ – площа, що дорівнює площі епюри нормальних напружень; σ* – максимальне нормальне напруження на плиті. Додаток Г i – момент інерції і момент опору перерізу; i – момент полярний і полярний момент опору перерізу; d i – зовнішній і внутрішній діаметр труби; s і t – розміри суцільного перерізу; α і β – коефіцієнти для підрахунку геометричних перерізів за кручення; M t – момент за вільного кручення; i – довжина і товщина i-тої ділянки контуру;

s – довжина середньої лінії тонкостінного перерізу постійної товщини або більший розмір перерізу прямокутного брусу; t – товщина стінки тонкостінного перерізу або менший розмір перерізу прямокутного брусу; A – площа, утворена середньою лінією замкнутого контуру тонкостінного перерізу; I p , I x , I y i r – моменти інерції полярні, відносно осі x, відносно осі y і радіус круглого перерізу; G і E – модуль зсуву і модуль пружності; M ω – момент за стисненого кручення; B ω – бімомент; I ω – секторіальний момент інерції; S ω – секторіальний статичний момент; ω – секторіальна площа (координата); W ω = I ω / ω – секторіальний момент опору; t – товщина стінки профілю; e rel – відносний ексцентриситет; η – коефіцієнт форми поперечного перерізу; λ – умовна гнучкість; λ, λ x , λ y , – гнучкість, гнучкості відносно осей; λ ef – приведена гнучкість; N cr – критична сила; M cr – критичний згинальний момент; A f – площа полиць; A w – площа стінок; M – найбільше значення згинального моменту по довжині стрижня; φ, φ c , φ b – коефіцієнти поздовжнього згину; N x – критична сила за згину вздовж осі y; N y – критична сила за згину вздовж осі x; N ω – критична сила за кручення; E і G – модуль деформації і модуль зсуву; i – ефективні довжини елементів за згину вздовж осей x та y; A, I x , I y , I T – площа, моменти інерції відносно осей x та y, і момент інерції за вільного кручення; I ω – секторіальний момент інерції; a cr – числовий параметр, за якого конструкція втрачає стійкість; e ef,M1 – ексцентриситет; M 1 – найбільшій момент у кінцевому перерізі стрижня; M 2 – найменший момент у кінцевому перерізі стрижня;

η – коефіцієнт форми перерізу; δ = M 2 / M 1 – коефіцієнт форми епюри моментів; M max – найбільший згинальний момент у межах довжини стрижня; M 1 – найбільший згинальний момент у межах середньої третини довжини стрижня, але не менше, ніж 0,5·M max ; i – критичні зусилля; a ult,k – мінімальне значення коефіцієнта збільшення розрахункового навантаження для досягнення граничного стану за міцністю для найбільш навантаженого елемента; a cr – мінімальне значення коефіцієнта зростання навантаження для досягнення граничного стану за стійкістю; φ, – коефіцієнт для розрахунку стійкості; χ – редукційний (зменшувальний) коефіцієнт; b f і t f – ширина і товщина стиснутого поясу; h – відстань в осях поясів. Додаток Е N – поздовжня сила (позитивна за стиснення), що діє на переріз мосту; M – згинальний момент (найбільший) у розрахунковому перерізі мосту; Q – поперечна сила (найбільша) в розрахунковому перерізі мосту; p – розподілена сила (по y), прикладена до поясу; F – зосереджена сила (по y), прикладена до поясу; s x – потік поздовжніх зусиль (по x) від локальних дій; s y – потік поздовжніх зусиль (по y) від локальних дій; s xy – потік дотичних напружень від локальних дій; I – момент інерції перерізу мосту; S i – статичний момент по крайках i -го відсіку; n – кількість відсіків по висоті; i – відсік, що розглядають; h w – висота стінки; h i – висота i-го відсіку; a i – ширина i-го відсіку; t i – товщина i-го відсіку; c ef – довжина розподілення прикладеної до поясу сили на рівні кромки стінки; y i – ордината рівня розрахунку напружень в i-тому відсіку від навантаженого поясу; σ, τ x,i,max – максимальні напруження в i-тому відсіку; нормальні (позитивні за стиснення) і дотичні (позитивні завжди); σ x,i,min, τ x,i,min – мінімальні напруження в i-тому відсіку; нормальні (позитивні за стиснення) і дотичні (позитивні завжди);

σ y,i,max – максимальні поперечні напруження в i-тому відсіку (позитивні за стиснення); d i – менша із сторін i-го відсіку a i або h i ; ξ i = 1− σ x,i,min / σ x,i,max – коефіцієнт перекосу епюри напружень у межах i -го відсіку; μ i = a i / h i – коефіцієнт форми i-го відсіку; μ 1 = μ коли a i ≥ h i , інакше μ 1 = 1/μ ; χ – коефіцієнт пружного утримання стінки поясом балки; z – коефіцієнт, що враховує форму відсіку; δ – коефіцієнт, що враховує форму відсіку; σ x,cr,ef , σ z,cr,ef i τ xz,cr,ef – приведені критичні нормальні і дотичні напруження; ε – коефіцієнт враховує відношення сторін відсіку і ступінь перекосу епюри напружень по висоті стінки; ς – коефіцієнт враховує локальний характер дії зосередженої сили; γ – коефіцієнт враховує защемлення пластинки стінки поясом балки; i – товщина і ширина поясу балки; i – товщина і висота відсіку стінки; ω 1 – коефіцієнт враховує форму епюри нормальних напружень; χ – коефіцієнт враховує пружне защемлення відсіку стінки поясом; l – прогін поздовжнього ребра між поперечними балками; I p – полярний момент інерції ребра відносно листа настилу; i – висота і товщина стінки ребра; i – ширина і товщина полиці ребра; e – відстань від центру ваги тавра до листа настилу; i – моменти інерції відносно осей x i y; I ω – секторіальний момент інерції за стисненого кручення; I t – момент інерції перерізу тавра за чистого кручення; A – площа тавра; L – прогін поперечної балки; l – відстань між поперечними балками; I s – момент інерції поперечної балки; A s,l – площа повного перерізу поздовжнього ребра; I s,l – момент інерції повного перерізу поздовжнього ребра; k – кількість поздовжніх ребер; ψ – коефіцієнт: 0,055, коли k =1; 0,15 коли k =2; 0,2 коли k ≥ 3; α – коефіцієнт; l – відстань між поперечними балками; L – прогін поперечних балок;

l ef – розрахункова довжина поздовжніх ребер; ω – коефіцієнт-функція від α; α – коефіцієнт оцінює жорсткість поперечної балки; ξ – коефіцієнт, що враховує деформацію листа з ребрами з площини; I t – момент інерції перерізу поздовжнього ребра за вільного кручення; t – товщина листа настилу; b 1 – відстань між поздовжніми ребрами. Додаток Ж R yn – характеристичне значення опору текучості; Δσ – розмах нормальних напружень від діючих розрахункових навантажень; Δτ – розмах дотичних напружень від діючих розрахункових навантажень; Δσ R,n – пороги витривалості нормальних напружень за певної кількості циклів навантажень, n; Δσ c – поріг витривалості для 2 млн циклів; Δσ D – поріг витривалості для 5 млн циклів; Δσ L – поріг витривалості для 5 млн циклів; Δτ R,n – пороги витривалості дотичних напружень за n циклів навантажень; Δτ c – поріг витривалості для 2 млн циклів; Δτ D – поріг витривалості для 5 млн циклів; Δτ L – поріг витривалості для 5 млн циклів; γ fM – коефіцієнт надійності порогу витривалості; P k – характеристичний тиск осі тандему; γ s – коефіцієнт, що враховує локальне навантаження; γ f – коефіцієнт надійності за навантаженням; 1+μ – динамічний коефіцієнт; N – кількість циклів навантажень за період експлуатації мосту; n D – кількість днів у році; n Y – розрахунковий строк експлуатації мосту за роками; n C – кількість циклів від проходу одного потягу; n T – середня денна кількість потягів, що проходять в одному напрямку по мосту за день; N – кількість циклів розмаху напружень від проходу одного тандему в одному напрямку по мосту протягом розрахункового строку експлуатації; = 365 – кількість днів у році; = 100 – розрахунковий строк експлуатації мосту; = 1 – кількість циклів від проїзду одного тандему в одному напрямку; n T – середня денна кількість тандемів, що проходять по мосту в одному напрямку по одній смузі;

N i – гранична кількість циклів; n 1 , n 2 ...n i – фактична кількість прогнозованих циклів для розмахів діючих напружень Δσ 1 , Δσ 2 ...Δσ i . Додаток И β – ефективні коефіцієнти концентрації напружень; m f – коефіцієнт, що враховує вплив зсувів з’єднуваних елементів. Додаток К A – відстань від краю отвору до кромки провушини вздовж зусилля; B – відстань від краю отвору до кромки провушини поперек зусилля; C – проміжок між площинами листів провушин; d – діаметр пальця; d 0 – діаметр отвору; n – кількість площин зрізів (болтів тощо); t – товщина провушини; e 1 – відстань від кромки елемента з’єднання вздовж зусилля; e 2 – відстань від кромки елемента з’єднання поперек зусилля; p 1 – відстань від між болтами вздовж зусилля; p 2 – відстань від між болтами поперек зусилля; A b , A r i A p – площа стрижня болта, заклепки або пальця; A s – площина зрізу; A net – площа болта нетто; R u – тимчасовий опір елементів з’єднання; характеристичне значення; R un – тимчасовий опір (характеристичне значення); R ub – тимчасовий опір болта (характеристичне значення); R yn – опір текучості (характеристичне значення); F Ed – розрахункова сила; F Ed,ser – сила у граничному стані за експлуатаційною придатністю від характеристичних навантажень; F Rd – розрахунковий опір; F Rd,ser – опір у граничному стані за експлуатаційною придатністю від характеристичних навантажень; M Ed – розрахунковий момент у пальці; c – проміжок між площинами листів провушин; t 1 – товщина парної провушини; M Ed,ser – діючий момент у пальці в граничному стані за експлуатаційною придатністю від характеристичних навантажень. Додаток Л k – коефіцієнт розривного зусилля;

N Ed – розрахункова найбільша сила в канатному елементі; N Rd – граничне розрахункове значення опору канатного елемента; N Rk – характеристичне значення розривного зусилля канатного елемента з анкерами; m – коефіцієнт умов роботи; m k – коефіцієнт умов роботи канатного елемента; m 1 – коефіцієнт умов роботи для несних канатних елементів мостів; m 2 – коефіцієнт умов роботи для канатів з урахуванням перегинання; = 1,6 – коефіцієнт надійності каната; мінімальне розривне зусилля каната загалом; s – коефіцієнт зменшення несної спроможності за рахунок ослаблення опору в анкерах; d – діаметр каната; R r – мінімальне розривне напруження дротів каната; A cross – площа металевого перерізу; L 1 – довжина каната на контакті з сідлом від характеристичних найбільш несприятливої комбінації навантажень, охоплюючи ефект провисання канатів; L 2 – додаткове ложе для контакту; R – радіус сідла; d′ – діаметр відбитка на контакті каната з сідлом; Δσ c – поріг витривалості для 2 млн циклів. Додаток М t D – товщина листа настилу; h w,cross – висота стінки поперечної балки; t f,cross – товщина поясу поперечної балки; h stif – висота поздовжнього ребра; t stif – товщина стінки ребра; h w – товщина стінки поперечної балки; e sL – відстань в осях поздовжніх ребер; e r – відстань в осях стінок поздовжніх ребер; l – відстань між поперечними балками; L – відстань між головними балками; h s – товщина покриття проїзду; t D – товщина листа настилу; e sL – відстань між ребрами; e r – відстань між стінками ребер; h stif – висота ребра; l – відстань між поперечними балками; h cross – висота стінки поперечних балок;

t stif – товщина ребра; t w,cross – товщина стінки поперечної балки; t f,cross – товщина поясу поперечної балки; e E – відстань до крайньої поперечної балки; A – площа замкненого контуру, утвореного ребром; s i – довжина і-того відрізка контуру; t i – товщина і-того відрізка контуру; Mxmax – екстремальні значення згинальних моментів; Q max – максимальна поперечна сила; Q rel , M rel i N rel – відповідні значення інших компонентів зусиль; σ x , σ y i τ xy – сумарні напруження від дії локальних і глобальних навантажень у напруженій точці листа настилу; Q k – поперечна сила; I – момент інерції перерізу балки; S – статичний момент зсуву листа настилу, відносно перерізу А–А; e sL – відстань між ребрами в осях; h – плече листа настилу відносно перерізу А–А; W A−A – момент опору перерізу стінки А–А; F D,loc – розрахунковий тиск колеса; b – ширина перерізу А–А; t w – товщина стінки; a – відстань між поздовжніми ребрами; ν=2K т/м – навантаження на одиницю довжини колії. Додаток Н t min – найменша з товщин деталей, які зварюють; t w,min – найменша товщина перерізу стикового шва для зварювання деталей із неповним проплавленням; k f – найменший з катетів кутового шва; i – коефіцієнти розрахункових перерізів кутових швів; i – нормальні і дотичні напруження в будь-якій точці зварного шва, відповідно; i – розрахункові опори зварного шва текучості та зрізу, відповідно; R wun – номінальне значення тимчасового опору металу шва; γ M2 – коефіцієнт надійності за матеріалом шва; τ ⊥ – дотичні напруження в площині перерізу шва перпендикулярно до напрямку шва; τ – дотичні напруження в площині перерізу шва вздовж напрямку шва; σ ⊥ – нормальні напруження, перпендикулярні до площини руйнування; W – момент опору перерізу елемента брутто в площині, що перевіряють (ослаблення

листових деталей перфораціями дозволено не враховувати); l – довжина складеного елемента; φ – коефіцієнт поздовжнього згину для розрахунку стійкості елемента в площині, яку перевіряють; t i – товщина листової деталі, що кріплять; n – кількість паралельно розташованих листових деталей. Додаток П F h – характеристичне значення горизонтальної сили в поперечному напрямку на бордюр; F v – характеристичне значення вертикальної сили на бордюр; Q tk – характеристичне значення горизонтальної відцентрової сили поперек мосту на шов у межах проїзду; Q v,A – характеристичне значення аварійного навантаження; Q v,1 , Q v,2 , Q v,3 – навантаження на вісь тандему на першій, другій і третій смугах; Q lk – характеристичне значення горизонтальної сили вздовж мосту на шов у межах проїзду коліс тандемів від дії сили тяги/гальмування; F h,ej – горизонтальна сила від сил тертя шва; F v,ej – вертикальна сила від сил тертя шва. Додаток Р R xy – горизонтальна сила від зсуву; A – повна площа ЕАОЧ; T e – сумарна товщина шарів еластомеру. G – модуль зсуву еластомеру; μ max – максимальний коефіцієнт тертя; μ a – коефіцієнт тертя для несприятливих дій; μ r – коефіцієнт тертя для сприятливих дій; α – коефіцієнт, що залежить від кількості ОЧ; F xy,Ed – розрахункове значення сили зсуву, що діє на ОЧ; F xy,Rd – розрахункове значення опору зсуву ОЧ; F z,Ed – мінімальне розрахункове значення опорної реакції; F xy,a,Rd – розрахункове значення опору деталей анкерення ОЧ в горизонтальній площині; μ k – характеристичне значення коефіцієнта тертя на контакті з ОЧ; γ μ – значення коефіцієнтів надійності для тертя ОЧ відносно балки (опори); F xy,d – сумарний вектор горизонтальних сил; F z,dmin – мінімальна вертикальна сила; μ e – коефіцієнт тертя ЕАОЧ по поверхні балки або підферменника; σ m – усереднене значення напружень стиску в МПА; a, b або D – розміри контуру ЕАОЧ вздовж і поперек мосту або діаметр круглої ЕАОЧ;

або – відповідні розміри сталевого листа; t b – висота ЕАОЧ; i – товщина сталевого листа і товщина проміжних шарів еластомеру; t e – сумарна товщина t_i проміжних шарів еластомеру; n – кількість проміжних шарів еластомеру; F z,d – розрахункова вертикальна сила; σ Rd – розрахунковий опір стиску ОЧ; τ Rd – розрахунковий опір зсуву ОЧ; ν = 0,5 – коефіцієнт Пуассона; σ c,d – розрахункове напруження стиску; A r – ефективна площа ЕАОЧ, розраховують за формулою; A 1 – площа сталевого листа, крім площі отворів; i – переміщення вздовж і поперек мосту; τ xy,d – дотичні напруження від переміщень, v xy ; τ a,d – дотичні напруження від кута повороту, v xy ; a d = a 0,d + a w,d + m·a t,d + a i + a 0 – сумарний кут повороту, рад; a o,d – початковий кут повороту; a w,d – кут повороту від постійних навантажень; a t,d – кут повороту від транспортних навантажень; a i – ухил верхньої поверхні відносно підферменника; m =1 – для автомобільного і m =1,2 – для залізничного навантаження; S – коефіцієнт форми: відношення площі еластомеру під сталевим листом до площі бічних поверхонь; l p – периметр сталевих листів із урахуванням отворів; t e – ефективна товщина шару еластомеру; K l – коефіцієнт навантаження; ε c,d – розрахункова деформація розтягу; ε q,d – розрахункова деформація зсуву; ε a,q – розрахункова деформація повороту; ε t,d – сумарна відносна деформація; ε u,d – граничне значення відносної деформації; ε u,k – максимальне значення для стадії експлуатації; γ m – коефіцієнт надійності; S i – коефіцієнт форми шару еластомеру;

E b – модуль об’ємної пружності еластомеру; V xy – вектор горизонтальних сил; T q – повна товщина всіх шарів еластомеру (зовнішні включно); N′ Rk – характеристичне значення опору стиску на одиницю довжини котка; E – модуль деформації; R un – тимчасовий опір; r – радіус циліндричної поверхні; N′ Rk – характеристичне значення опору стиску на сфери на контакті; r – радіус опуклої поверхні; r 1 – радіус увігнутої поверхні; e total – сумарний ексцентриситет опорної реакції балки.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук