ДБН В.2.4-2-2005, п. 2.2
ДБН В.2.4-2-2005 Проектування. Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування
2.2 Полігони ТПВ розміщують: 1) на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи); 2) на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ; 3) на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову; 4) на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення; 5) за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо; 6) з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони; 7) за межами міст; 8) на відстані, не менше: – 15 км від аеропортів; – 3 км від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються з культурно-оздоровчою метою, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя; – 1 км від межі міст; – 0,5 км від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона); – 0,2 км від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі. – 0,050 км від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання з метою рекреації. Відстані від зазначених вище об’єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов’язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.