ДБН В.2.4-2-2005, п. 3.31.21
ДБН В.2.4-2-2005 Проектування. Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування
3.31.21 Закладання укосів траншеї або котловану повинно бути обґрунтоване з врахуванням фізико-механічних характеристик ґрунтів та можливого влаштування на укосах екрана". Пункт 3.49 викласти в новій редакції: "3.49 На в’їзді до полігона ТПВ повинна бути контрольно-пропускна зона, яка обладнана засобами радіаційного контролю всіх відходів, автомобільними вагами для обліку кількості усіх видів відходів, що надходять на полігон ТПВ, та обладнанням для миття транспортних засобів". Пункт 3.70 доповнити останнім абзацом: "Ділянку складування умовно інертних відходів слід проектувати із розрахунку приймання несортованих залишків відходів після механіко-біологічної переробки з вмістом органіки менше ніж 10 %, будівельні відходи, деякі види промислових відходів IV класу небезпеки". Пункт 3.74 викласти в новій редакції: "3.74 При проектуванні полігонів ТПВ необхідно передбачити збирання та утилізацію біогазу, що утворюється при анаеробному розкладанні органічної складової ТПВ. Зібраний біогаз може використовуватись як паливо для енергетичних установок (котлоагрегати, промислові печі, стаціонарні двигуни-генератори) або для заправки в балони після збагачення. Примітка. Приблизний склад біогазу: метан – 35...60 %, діоксид вуглецю – 35...55 %, азот – 0…20 %, кисень – 0…3 %, водень – 0…1 %, сірководень та інші гази – 0…1 %. Нижча теплотворна здатність біогазу – 14...22 МДж/м³. Межі вибухонебезпечності суміші метану з повітрям – 5...15 %". Пункт 3.78 викласти в новій редакції: "3.78 До проекту системи збирання біогазу, як правило, входять: – свердловини та/або горизонтальні колектори; – горизонтальні дренажні шари для збору біогазу; – газопроводи біогазу від свердловин; – газозбірні пункти; – проміжні і магістральний газопроводи; – дренажні колодязі; – вузол підготування біогазу до утилізації (осушення та очищення); – дегазаційна установка для вилучення біогазу зі свердловин (переважно вакуумні відцентрові насоси); – накопичувальна ємність біогазу (газгольдер), за необхідності; – факел для спалювання біогазу (в аварійних ситуаціях або за наявності надлишку). Труби, які використовуються для систем збирання біогазу, мають відповідати вимогам ДСТУ Б.В.2.7-73". Пункт 3.82 викласти в новій редакції: "3.82 За першим варіантом у основі робочої карти монтують колодязі зі збірних залізобетонних кілець діаметром 0,7...1 м. Всередині колодязів встановлюють перфоровані полімерні труби діаметром 100...200 мм. Простір між внутрішніми стінками колодязя та перфорованими трубами засипають щебенем фракцій 20...40 мм. Відстань між колодязями приймають 30...50 м для вільного маневрування сміттєвозів". Пункт 3.83 викласти в новій редакції: "3.83 До колодязів через кожні 6 м за висотою, як правило, підводять 3-4 горизонтальні дрени довжина кожної з яких становить 10...15 м. Горизонтальні дрени виконують із перфорованих полімерних труб діаметром 100...150 мм, покладених на щебеневу основу (щебінь фракції 20...40 мм)". Пункт 3.85 викласти в новій редакції: "3.85 За другим варіантом для збирання біогазу на полігоні ТПВ після заповнення карти до проектної відмітки та влаштування покрівлі буровим способом споруджують свердловини з кроком, що дорівнює подвоєному радіусу дії свердловини (за розрахунком), значення якого визначають в ході польових досліджень, або приймають в діапазоні 15…25 м. Свердловину бурять на глибину 2/3 від товщі полігону ТПВ або до рівня фільтрату. Для буріння використовують установки обертального буріння з діаметром бура від 600 мм до 1000 мм". Пункт 3.86, абзац перший викласти в новій редакції: "3.86 Для облаштування газових свердловин рекомендується використовувати перфоровані полімерні труби діаметром 100...250 мм. Перфорація труб провадиться свердлом діаметром 16…18 мм по колу через 60°, відстань між отворами 50 мм або прорізами розміром 6…10 на 50…80 мм. Верхня частина труби завдовжки 4,0...6,0 м повинна бути суцільною, без перфорації". Пункт 3.87 викласти в новій редакції: "3.87 Газозбірні свердловини об’єднують горизонтальними полімерними трубопроводами діаметром 50...150 мм, по яких біогаз надходить у камери первинного збирання (газозбірні пункти), розташовані на поверхні полігона ТПВ або за його межами. Газозбірні пункти об’єднують свердловини у кількості, яка залежить від геометричних розмірів пункту та кількості зведених трубопроводів. Труби прокладають від свердловин до газозбірних пунктів з ухилом не менше ніж 3 % у випадках, коли напрям потоку біогазу і конденсату співпадають, або не менше ніж 5 % у випадках, коли напрям потоку біогазу і конденсату не співпадають, з метою стікання сконденсованої вологи біогазу та зменшення впливу просідання відходів. У нижніх точках газопроводу чи газозбірних пунктів встановлюють конденсатозбірники. Трубопроводи від газозбірних пунктів об’єднують у магістральний трубопровід, який прокладається з ухилом 0,5 %, коли напрям потоку біогазу і конденсату співпадають, або 2 %, коли напрям потоку біогазу і конденсату не співпадають. Магістральним газопроводом біогаз надходить до дегазаційної установки, розміщеної в господарській зоні полігону ТПВ". Пункт 3.88 викласти в новій редакції: "3.88 Проміжні і магістральні газопроводи доцільно прокладати за межами тіла полігону або в шарі твердих побутових відходів, з часу укладання яких минуло щонайменше 6 місяців. У межах тіла полігону труби вкладають дерев’яні або залізобетонні (бордюрний камінь) підкладки із кроком 2,5...3 м". Пункт 3.96 викласти в новій редакції: "3.96 Скидання надлишкової води, що утворюється в дегазаційній установці, а також видалення конденсату з конденсатозбірників і вологовідділювача повинно здійснюватися в систему збирання і відведення фільтрату полігонe ТПВ або безпосередньо в тіло полігону". Пункт 3.98 після слів "біогазу (газгольдер)" доповнити словами "за необхідності". Пункт 3.98, останній абзац після слів "(котлоагрегати та промислові печі)" доповнити словами "з виробництвом теплової енергії". Пункт 3.99 викласти в новій редакції: "3.99 При використанні біогазу як моторного палива для стаціонарних двигунів-генераторів необхідним є більш високий ступінь його осушення та очищення. В цьому випадку вузол підготування біогазу повинен мати: – осаджувач краплинної вологи (вологовідділювач); – блок осушення та очищення (охолоджувач, адсорбери); – накопичувальну місткість біогазу (газгольдер), за необхідності". Пункт 3.125 викласти в новій редакції: "3.125 Для збирання біогазу за системою пасивної дегазації проектується газовий дренаж, який складається з піщаної постелі, перфорованих дренажних труб діаметром 110...150 мм у обсипці з гравію або щебню. Дренажний шар зверху перекривається комбінованим екраном: – первинний бар’єр завтовшки 0,5 м зі штучних мінеральних матеріалів з коефіцієнтом фільтрації води не більше ніж 10⁻⁹ м/с; – вторинний бар’єр з геосинтетичної (геомембранної) гідроізоляції завтовшки 1,5 мм, яка забезпечує коефіцієнт фільтрації води не більше ніж 10⁻⁹ м/с". Пункт 3.130 викласти в новій редакції: "3.130 Захисний екран влаштовується зверху технологічного екрана, який був влаштований під час експлуатації полігона ТПВ і складається з таких шарів (таблиця 3.6): – рекультиваційний шар з родючого ґрунту та перехідного шару з суглинку загальною товщиною не менше ніж 0,5 м (таблиця 3.5); – дренажний шар з піску не менше ніж 0,3 м; – захисний шар для захисту геосинтетичної (геомембранної) гідроізоляції з дрібного піску, подрібненого суглинку або дрібнозернистих промислових відходів (IV класу небезпеки) з розміром зерна не більше 0,5 мм завтовшки 0,3 м. Альтернативний варіант: захисний шар з геотекстилю з поверхневою щільністю 300-800 г/м²; – вторинний бар’єр – геосинтетична (геомембрана) гідроізоляція завтовшки не менше ніж 1,5 мм з коефіцієнтом фільтрації води не більше ніж 10⁻⁹ м/с. На укосах поверхні полігону для надійного зчеплення захисного ґрунту з поверхнею геомембран потрібно використовувати геомембрани с текстурованою поверхнею. – первинний бар’єр з мінеральних матеріалів з коефіцієнтом фільтрації води не більше ніж 10⁻⁹ м/с: з глини завтовшки не менше ніж 0,5 м або з бентонітових матів з поверхневою щільністю бентоніту 3700 г/м². – газовий дренаж (щебінь фракцій від 20 мм до 40 мм або геокомпозит) завтовшки не менше ніж 0,3 м. – технологічний екран (суглинистий) завтовшки не менше ніж 0,2 м.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.