ДБН В.2.5-67:2013, п. 7.3.10
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
7.3.10 При розташуванні місць викиду повітря слід враховувати характеристики (якість) витяжного повітря, що залежать від типу приміщення та умов його використання. Викид повітря назовні здійснюють, як правило, у найвищому місці даху вертикально вгору. Висоту вентиляційної труби системи витяжної природної вентиляції, що розташована на відстані, яка дорівнює або більша за висоту суцільної конструкції, яка виступає над покрівлею, слід приймати: - не менше ніж 0,5 м над плоскою покрівлею; - не менше ніж 0,5 м над гребенем даху або парапетом - при розташуванні вентиляційного каналу на відстані до 1,5 м від гребеня або парапету; - не нижче гребеня даху або парапету - при розташуванні вентиляційного каналу на відстані від 1,5 до 3 м від гребеня або парапету; - не нижче за лінію, що проведена від гребеня донизу під кутом 10° до горизонту – при розташуванні вентиляційного каналу від гребеня на відстані більше 3 м. Вентиляційну трубу системи витяжної природної вентиляції слід виводити вище покрівлі найбільш високої будівлі, до якої прибудована будівля з природною системою вентиляції.
Вентиляційну трубу системи витяжної природної вентиляції слід виводити не нижче лінії, що проведена під кутом 10° до горизонту і є дотичною до контуру найвищої будівлі, що розташована поруч з будівлею з природною системою вентиляції. Висоту вентиляційної труби, розташованої поруч з димовою трубою, треба приймати такою, що дорівнює висоті цієї труби.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.