ДБН В.2.5-67:2013, п. 9.1
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
9.1 Витяжне повітря із систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих приміщень, яке містить у собі забруднюючі шкідливі речовини (далі - пилогазоповітряна суміш), слід очищати перед викидом в атмосферне повітря. Крім того, необхідно розсіювати в атмосферному повітрі залишкову кількість шкідливих речовин. Оцінку екологічності проектних рішень систем слід проводити згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, у населених пунктах повинні виконуватися вимоги ДСП 201, а на робочих місцях - вимоги ГОСТ 12.1.005. Відповідно до методики ОНД-86 [3] слід розраховувати концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від вентиляційних викидів систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції виробничих приміщень з урахуванням фонових концентрацій від інших викидів, які не повинні перевищувати: а) гранично-допустимих максимальних разових концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів (далі - ГДК_П ), які встановлені санітарними нормами, або 0,8 ГДК_П у зонах санітарно-захисної охорони курортів, великих санаторіїв, будинків відпочинку та у зонах відпочинку міст, або менших значень, які встановлені для даного об'єкта. Для шкідливих речовин, для яких встановлені тільки середньодобові гранично-допустимі концентрації ГДК, згідно з ОНД-86 використовують приблизне співвідношення між максимальними значеннями разових і середньорічних концентрацій, щоб 0,1·С ≤ Г̅Д̅К̅, (6) де С - концентрація шкідливої речовини в приземному шарі атмосфери. б) 0,3 гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин для робочої зони виробничих приміщень (далі - ГДК_w,z ) у - повітрі, яке надходить до приміщення виробничих та адміністративно-побутових будівель через повітроприймальні пристрої, вікна, що відчиняються, та прорізи, що
застосовують для притоку повітря.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.