ДБН В.2.5-74:2013, п. 12.31
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
12.31 Тип основи під труби необхідно приймати залежно від несучої здат- ності ґрунтів та величини навантажень, наявності ґрунтових вод, глибини укла- дання труб, матеріалу труб та конструкції стикових з'єднань. У всіх ґрунтах, за винятком скельних, заторфованих, пливунних, з нерів- номірним осіданням та просідаючих від власної ваги, слід передбачати укла- дання труб безпосередньо на вирівняне і утрамбоване дно траншеї. Для скельних ґрунтів слід передбачати вирівнювання основи шаром піща- ного ґрунту товщиною 100 мм над виступами. Допускається використання для цих цілей місцевого ґрунту (супісків і суглинків) за умови ущільнення його до об'ємної ваги скелету ґрунту 1,5 т/м³. У мулистих, торф'янистих та інших слабких ґрунтах труби слід укладати на штучні основи (гравійно-щебеневі, бетонні, залізобетонні та інші) або перед- бачати заміну ґрунту.
При проектуванні зворотної засипки ґрунту потрібно враховувати несучу здатність і деформацію труби. Пластмасові трубопроводи слід укладати на піщану основу. Поліетиленові труби із захисним покриттям (поліпропіленовим або з інших матеріалів) допус- кається укладати на природну основу у супіщаних, суглинистих та дрібнокам'я- нистих ґрунтах. . Зворотну засипку пластмасових труб слід проводити згідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-40. У випадку застосування пластмасових труб із захисним покриттям до- пускається зворотну засипку виконувати місцевим ґрунтом.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.