ДБН В.2.5-74:2013, п. 15.2.1.1
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
15.2.1.1 Межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід
встановлювати від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний ко- лодязь, каптаж тощо) або від крайніх водозабірних споруд, розташованих у групі, на відстані: - для захищених - 30 м; - для недостатньо захищених - 50 м. У межі першого поясу ЗСО інфільтраційної водозабірної споруди потрібно включати прибережну територію між водозабірною спорудою і поверхневим джерелом водопостачання, якщо відстань між ними менше ніж 150 м. Для водозабірних споруд, розташованих на території об'єкта, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, а також для водозабірних споруд, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати [33], але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно. Примітка. До захищених підземних вод відносяться води з напірних і без- напірних водоносних шарів, що мають у межах всіх поясів зони суцільну водо- непроникну покрівлю, яка виключає можливість місцевого живлення з розміще- них вище недостатньо захищених водоносних шарів. (Пункт 15.2.1.1 змінено, Зміна № 1)
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.