ДБН В.2.5-74:2013, п. 9.2.14
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
9.2.14 У залежності від гідрологічних та іхтіологічних умов водоприйма- льні отвори водозабірних споруд повинні мати пазову конструкцію, в яку можуть бути вставлені сміттезатримуючі решітки, рибозахисні касети, решітки з елект- рообігрівом. Для можливості повного або часткового перекриття водоприймальних отворів із внутрішньої сторони водозабірних споруд слід передбачати можли- вість встановлення щитів (шандорів) або затворів. Розміри водоприймальних отворів сміттєзатримуючих решіток (у просвіті) або фільтруючих елементів (пористість) слід визначати з урахуванням вимог рибозахисту до швидкості протікання води. При використанні решітки для сміттєзатримання та рибозахисту швидкість протікання води через водоприймальні отвори не повинна перевищувати: 0,25 м/с для водотоків зі швидкістю течії більше ніж 0,4 м/с; 0,1 м/с для озер і водосховищ, а також водотоків зі швидкістю течії до 0,4 м/с. За відсутності вимог рибозахисту швидкість протікання води через водо- приймальні отвори не повинна перевищувати: а) для берегових незатоплених водоприймачів: - для середніх умов забору води - 0,6 м/с; - для важких умов забору води - 0,2 м/с. б) для руслових затоплених водоприймачів: - для середніх умов забору води - 0,3 м/с; - для важких умов забору води - 0,1 м/с. Для додаткового захисту водоприймальних отворів від плаваючого сміття, шуги, а також для відведення молоді риб із зони водозабору, перед водоприйма- чем можуть застосовуватись заводі або пневмозавіси.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.