ДБН В.2.5-74:2013, п. Г.3
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
Г.3 Для вод, які піддають обробці мінеральними коагулянтами (сірчаноки- слим алюмінієм, хлорним залізом тощо), при підрахунку індексу насичення пот- рібно враховувати зниження рН і лужності води внаслідок додавання в неї коагулянту. Лужність води після коагулювання Лк, ммоль/дм³, потрібно визначати за формулою:
Лк = Ло - Дк / eк , (Г.2)
де Ло - лужність вихідної води (до коагулювання), ммоль/дм³; Дк - доза коагулянту в розрахунку на безводний продукт, мг/дм³; eк - еквівалентна маса безводної речовини коагулянту, мг/ммоль, прийнята згідно з 10.4.3.
Кількість вільного двоокису вуглецю у воді після коагулювання (СО2)вільн., мг/дм³, потрібно визначати за номограмою (рисунок Г.2) при відомій величині водневого показника рН коагульованої води, а при невідомому водневому пока- знику рН за формулою:
(СО2)вільн. = (СО2)о + 44 Дк / eк , (Г.3)
де (СО2)о - концентрація двоокису вуглецю у вихідній воді до коагулювання, мг/дм³. При відомому значенні (СО2)вільн. за номограмою (рисунок Г.2) визначається величина вод- невого показника рН води після обробки коагулянтом.
[Рисунок Г.2 - Номограма для визначення концентрації вільного двоокису вуглецю в природній воді (або рН) - графічна номограма, verbatim текстове відтворення неможливе]
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.