ДБН В.2.5-75:2013, п. 10.2.4.13
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
10.2.4.13 Ефективність освітлення стічних вод може бути збільшена за рахунок преаерації та біокоагуляції стічних вод, доповнення існуючих відстійників тонкошаровими блоками, застосування реагентів. Реагенти, що застосовуються, не повинні погіршувати процесів подальшого біологічного очищення стічних вод. Преаератори проектують перед первинними відстійниками на очисних спорудах з аеротенками, біокоагулятори- на очисних спорудах як з аеротенками, так і з біологічними фільтрами. У преаератори потрібно подавати мул після регенераторів, а за їх відсутності слід передбачати можливість аерації активного мулу у преаераторах, приймаючи об'єм відділень для регенерації від 25 % до 30 % від їх загального об'єму. Для біологічної плівки, що подається у біокоагулятори, слід проектувати спеціальні регенератори з тривалістю аерації 24 год.
При проектуванні преараторів і біокоагуляторів рекомендується приймати: - тривалість аерації води з надлишковим активним мулом - 20 хв; - подачу на споруди від 50 % до 100 % надлишкового активного мулу, 100 % біоплівки; - питому витрату повітря - 0,5 м³ на 1 м³ стічних вод; - гідравлічне навантаження на відстійну зону біокоагуляторів- не більше ніж 3 м³/(м²·год). Збільшення ефективності роботи первинних відстійників по завислих речовинах і по БСКповн при застосуванні преаерації та біокоагуляції слід визначати за експериментальними даними, а за їх відсутності для попередніх розрахунків допускається приймати ефективність освітлення по завислих речовинах від 65% до 75 %, зменшення БСКповн- від 15 % до 35%.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.