ДБН В.2.5-75:2013, п. 20.3.2.5
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
20.3.2.5 Для забезпечення герметичності стиків секційні самопливні трубопроводи слід проектувати з використанням труб із подовженими розтрубами. Стикові з'єднання труб потрібно передбачати податливими, працюючими як компенсатори (за рахунок застосування різних типів еластичних ущільнювачів, для пластмасових труб - з застосуванням гумових ущільнювачів). Ущільнювачі повинні зберігати еластичність протягом повного періоду експлуатації трубопроводів. Згідно з ДБН В.1.1- 45 довжину розтрубу слід призначати не меншу подвійного приросту горизонтальних зсувів грунту в межах розрахункової довжини ділянок труб. Умова, за якої зберігається герметичність стикових з'єднань безнапірного трубопроводу, визначається за формулою: (Пункт 20.3.2.5 змінено, Зміна № 1)
Δlim ≥ Δk + Δs , (23)
де Δlim – допустима (нормативна) осьова компенсаційна здатність податливого стикового з'єднання труб, см; Δk – необхідна осьова компенсаційна здатність стику, см, обумовлена розрахунком залежно від очікуваних деформацій земної поверхні та геометричних розмірів прийнятих труб; Δs – величина зазору, см, між кінцями труб у стику, що залишається при будівництві, яка приймається не менше ніж 1 см.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.