ДБН В.2.5-75:2013, п. 8.1.8
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. Зі Зміною № 1
8.1.8 При перетині інженерних мереж з каналізаційними самопливними і напірними трубопроводами відстань по вертикалі (у просвіті) слід приймати не менше: - при перетині з силовими кабелями напругою до 35 кВ - 0,5 м, при перетині з силовими кабелями напругою від 110 кВ до 330 кВ - 1,0 м (в обмежених умовах забудови при укладанні кабелів у футляри на ділянці перетину цю відстань допускається зменшувати за умови дотримання вимог ПУЕ [16]); - при перетині з кабелями зв'язку - 0,25 м (за умови укладання кабелю у футлярі цю відстань допускається зменшувати згідно з ГБН В.2.2-34620942-002 [17]);
- при перетині з трубопроводами різного призначення (крім каналізаційних і технологічних трубопроводів з рідинами з неприємним запахом або отруйними, а також трубопроводів з водою питної якості) - 0,2 м; - при перетині з тепловими мережами - згідно з ДБН В.2.5-39; - при перетині з трубопроводами, що транспортують воду питної якості, каналізаційна мережа, як правило, прокладається нижче від водопроводу не менше ніж на 0,4 м. Допускається проектувати сталеві або пластмасові трубопроводи питної води, розміщені у футлярах, нижче каналізаційних трубопроводів, при цьому відстань від каналізаційних труб до обрізу футляра повинна бути не менше ніж 5 м в кожну сторону у глинистих ґрунтах та не менше ніж 10 м - у великоуламкових і піщаних ґрунтах. Вводи господарсько-питного водопроводу при діаметрі труб до 150 мм допускається передбачати нижче каналізаційних без улаштування футляру, якщо відстань між стінками труб складає не менше ніж 0,5 м. Відстань між трубопроводами, що транспортують воду питної якості, та трубопроводами дощової каналізації можна приймати 0,2 м. Матеріал та товщина стінок футляру визначається за умови забезпечення несучої здатності та безпеки експлуатації трубопроводів. Внутрішній діаметр футляра слід приймати в залежності від технології виконання робіт, зовнішнього діаметра або розтрубу труби, довжини переходу, прийнятого типу ковзних опор. Відстань між ковзними опорами слід примати за технічною документацією виробників ковзних опор та в залежності від прийнятого матеріалу труб. Трубопровід у футлярі необхідно об'ємно фіксувати, крок фіксації встановлюється проектом. При визначенні способів фіксації та внутрішнього діаметра футляру в умовах контролю витоків із мережі необхідно враховувати можливість їх пропуску по футляру до контрольного колодязя. Уклон до контрольного колодязя слід приймати не менше ніж 0,001. Для збереження необхідного уклону при прокладанні самопливного трубопроводу в сталевому футлярі можна передбачати відповідну набетонку з напрямними пристроями. Допускається використання розтрубних труб із фіксацією повздовжніх переміщень. В окремих випадках допускається після протаскування робочих трубопроводів заповнювати простір між трубами та футляром цементним розчином. Внутрішня та зовнішня поверхні сталевих футлярів повинні бути захищені відповідною протикорозійною ізоляцією, а також, за необхідності, захищені від електрохімічної корозії. (Пункт 8.1.8 змінено, Зміна № 1)
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.