ДБН В.2.6-161:2017, п. К.2
ДБН В.2.6-161:2017 Дерев`яні конструкції. Основні положення
К.2 Розрахункова несуча здатність з'єднання повинна прийматись як мінімальне значення з наступних умов: Vc а d ' Aci - за умови зминання деревини в торці упора під кутом а до волокон; (К.1) Fc,d = min f v, mod ,d A V - за умови сколювання деревини по довжині упора; (К.2) де: Aci , AV - розрахункові площі відповідно зминанню і сколюванню в цільній чи клеєній деревині; f c , а , d розрахункове значення міцності деревини при зминанні під кутом до волокон; f mod d - розрахункове значення міцності середнє по площі сколювання , що визначається за формулою fV0 , d (К.3) fV, mod,d 1 + k V (lv/e V ) де: fV 0 d - розрахункове значення міцності деревини при сколюванні вздовж волокон; kv - коефіцієнт , який дорівнює 0 , 25 при ß ≥ 90°, і kv = 0 ,125 при ß< 90°, якщо відсутнє обтискання по площині сколювання; eV - плече сколювання, яке приймається 0,5hw і 0,25hw при розрахунку елементів відповідно з несиметрично і симетрично розташованими площами сколювання.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.