ДБН В.2.6-162:2010, п. 11.1.3.2
ДБН В.2.6-162:2010 Конструкції будинків і споруд. Кам`яні та армокам`яні конструкції. Основні положення
11.1.3.2 Якщо стіна, побудована з елементів кам'яної кладки групи 1 відповідно до розділу 8 і завантажена зосередженим навантаженням, за винятком стін із кладкою з заповненням крайніх смуг розчином, розрахункова величина опору стіни вертикальному навантаженню представлена рівнянням:
NRdc = β·Ab·fd, (11.10) де β = (1 + 0,3·α1/hc)·(1,5 - 1,1·Ab/Aef) (11.11) повинно бути не менше 1,0 і не більше ніж 1,25 + α1/(2hc) або 1,5 залежно від того, яке з них менше; β – коефіцієнт збільшення зосереджених навантажень; α1 – відстань від кінця стіни до найближчого краю навантаженої площі (рисунок 11.2); hc – висота стіни до рівня навантаження, що прикладається; Ab – навантажена площа; Aef – значення величини ефективної опорної площі, тобто lefm·t; lefm – значення ефективної довжини площі розподілення навантажень під опорою, яке вимірюється в основі трапеції на 1/2 висоти стіни або пілястри (рисунок 11.2); t – товщина стіни з урахуванням не повністю заповнених швів на глибину більше 5 мм; Ab/Aef – не повинно перевищувати 0,45. Примітка. Значення коефіцієнта збільшення β показані в графічному вигляді в додатку Л. а – план; б – переріз Рисунок 11.2 – Стіни при зосереджених навантаженнях
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.