ДБН В.2.6-162:2010, п. В.2
ДБН В.2.6-162:2010 Конструкції будинків і споруд. Кам`яні та армокам`яні конструкції. Основні положення
В.2 Розрахунок вузла можна виконувати за спрощеною схемою, як це показано на рисунку В.1. Якщо елементів менше чотирьох, то існуючими необхідно знехтувати. Кінці елементів, які віддалені від місця сполучення, повинні розглядатися як защемлені, якщо не відомо, що вони зовсім не сприймають дію моменту. У цьому випадку їх можна розглядати як шарнірно закріпленими. Крайовий момент M1 у вузлі 1 може визначатись за формулою (В.1), а крайовий момент M2 у вузлі 2 визначається аналогічно, але з використанням E2I2/h2 замість E1I1/h1 у чисельнику.
M1 = [(n1E1I1/h1) / (n1E1I1/h1 + n2E2I2/h2 + n3E3I3/h3 + n4E4I4/h4)] · [w3l3²/(4(n3−1)) − w4l4²/(4(n4−1))], (В.1)
де ni – коефіцієнт жорсткості елементів приймається 4 для елементів, защемлених з двох кінців, в інших випадках – 3; Ei – модуль пружності елемента i, де i = 1, 2, 3 або 4; Примітка. Зазвичай буває досить прийняти величини E, які дорівнюють 1 000 fk для всіх елементів кам'яної кладки. Ii – момент інерції площі поперечного перерізу елемента i, де i = 1, 2, 3 або 4 (у випадку стіни порожнистої кладки, в якій тільки одна площина несуча, Ii повинен прийматись тільки для несучої площини); h1 – габаритна висота елемента 1; h2 – габаритна висота елемента 2; l3 – прольот елемента 3 у чистоті; l4 – прольот елемента 4 у чистоті; w3 – розрахункова величина рівномірно розподіленого навантаження, прикладеного до елемента 3, із застосуванням коефіцієнтів надійності з урахуванням несприятливої дії; w4 – розрахункова величина рівномірно розподіленого навантаження, прикладеного до елемента 4, із застосуванням коефіцієнтів надійності з урахуванням несприятливої дії. Примітка. Спрощена модель рами, яка використовується на рисунку В1, непридатна для перекриттів із дерев'яних балок. У таких випадках застосовують пункт (В.5).
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.