ДБН В.2.6-165:2011, табл. 8.1
ДБН В.2.6-165:2011 Конструкції будинків і споруд. Алюмінієві конструкції. Основні положення
Таблиця 8.1 - Визначення коефіцієнта λef
| Тип перерізу | 1 | 2 | 3 |
|---|---|---|---|
| Схема перерізу | (переріз типу 1: П-подібний з планками, вісі 1-1, x-x, y-y) | (переріз типу 2: П-подібний з планками, вісі 2-2, x-x, y-y) | (переріз типу 3: тригранний з трьома кутиками, вісі 3-3, x-x, y-y) |
| З планками при Is·l/(Ib·b) < 5 | √[λy² + 0,82·λ1²·(1+n)] (8.6) | √[λy² + 0,82·[λ1²·(1+n1) + λ2²·(1+n2)]] (8.7) | √[λ² + 0,82·λ3²·(1+3·n3)] (8.8) |
| З планками при Is·l/(Ib·b) ≥ 5 | √(λy² + λ1²) (8.9) | √(λ² + λ1² + λ2²) (8.10) | √(λ² + 1,3·λ3²) (8.11) |
| З ґратами | √(λy² + α1·A/Ad1) (8.12) | √[λ² + A·(α1/Ad1 + α2/Ad2)] (8.13) | √(λ² + α1·2·A/(3·Ad)) (8.14) |
де λ – найбільша гнучкість усього стрижня; λ1, λ2, λ3 – гнучкості окремих гілок при згині їх у площинах, перпендикулярних до осей відповідно 1-1, 2-2 і 3-3, на ділянках між привареними планками (у світлі) чи між центрами крайніх заклепок чи болтів; A – площа перерізу стрижня; Ad1, Ad2 – площі перерізу розкосів ґрат (при хрестових ґратах – двох розкосів), що лежать у площинах, перпендикулярних до осей відповідно 1-1 та 2-2; Ad – площа перерізу розкосу ґрат (при хрестових ґратах – двох розкосів), що лежить у площині однієї грані (для тригранного рівностороннього стрижня); α1, α2 – коефіцієнти, що визначаються за формулою α = 10·a³/(b²·l); a, b, l – розміри, зображені на рисунку 8.3 а і рисунку 8.2; n, n1, n2, n3 – коефіцієнти, що визначаються за формулами: n = Ib1·b/(Is·l); n1 = Ib1·b/(Is1·l); n2 = Ib2·b/(Is2·l); n3 = Ib3·b/(Is3·l), де Ib1, Ib3 – моменти інерції перерізів гілок відносно осей відповідно 1-1 та 3-3 (для перерізів типів 1 і 3); Ib1, Ib2 – моменти інерції перерізів двох кутиків відносно осей відповідно 1-1 та 2-2 (для перерізу типу 2); Is – момент інерції перерізу однієї планки відносно власної осі x-x (рисунок 8.2); Is1, Is2 – моменти інерції перерізу однієї з планок, що лежать у площинах, перпендикулярних до осей відповідно 1-1 та 2-2 (для перерізу типу 2). У складених стрижнях із ґратами, крім розрахунку на стійкість стрижня в цілому, слід проводити розрахунок на стійкість окремих гілок на ділянках між вузлами. Гнучкість окремих гілок та на ділянці між планками не повинна перевищувати 30. У складених стрижнях із ґратами гнучкість окремих гілок між вузлами не повинна перевищувати зведеної гнучкості стрижня в цілому.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.