ДБН В.2.6-198:2014, п. 16.1.10
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
16.1.10 Переривчасті кутові зварні шви допускається застосовувати у випадку надлишкової несучої здатності неперервного шва мінімального розміру при статичному навантаженні і розтягувальних напруженнях, що не перевищують 0,6Ry, для з’єднань у конструкціях 4 групи, а також у конструкціях 3 групи, що реконструюються за умови їх експлуатації в неагресивних або слабоагресивних середовищах. Розміри зварного шва повинні відповідати вимогам 16.1.5. Відстань s, мм, між ділянками переривчатого зварного шва (рисунок 16.3), як правило, не повинна перевищувати одного із значень: 150 мм, 10tmin – у стиснутому елементі, 16tmin – у розтягнутому елементі (tmin – товщина найтоншого елемента у з’єднанні). У конструкціях 4 групи відстань допускається збільшувати в 1,5 рази. При накладенні переривчастого кутового шва необхідно передбачити ділянку шва на кінцях з’єднуваних елементів (рисунок 16.3); довжина lw1 такої ділянки шва в елементах складеного перерізу повинна бути не меншою за 0,75b, де b – ширина вужчої із з’єднуваних пластин, мм. Для сталей класу міцності від С460 до С690 довжина переривчатих кутових зварних швів не повинна перевищувати значення 35kf. (Пункт 16.1.10 змінено, Зміна № 1)
а – у напустковому з’єднанні; б – у тавровому з’єднанні Рисунок 16.3 – Схема переривчатих кутових зварних швів
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.