ДБН В.2.6-198:2014, п. 18.3.13
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
18.3.13 Розрахунок на міцність елементів конструкцій, які підсилюються методом збільшення перерізів, слід виконувати за формулами: а) для центрально-розтягнутих симетрично підсилюваних елементів згідно з формулою (8.1); б) для центрально-стиснутих симетрично підсилюваних елементів
N·γn / (A·Ry·γm1·γc) ≤ 1, (18.3)
де γm1 = 0,95 – при підсиленні без використання зварювання; γm1 = 0,95 − 0,25·σd/Ry – при підсиленні з використанням зварювання; в) для несиметрично підсилюваних центрально-розтягнутих, центрально-стиснутих і позацентрово стиснутих елементів
γn/(Ry·γm2·γc)·(N/A + Mx/Ix·y + My/Iy·x) ≤ 1, (18.4)
при цьому γm2 = 0,95 – для конструкцій категорії за призначенням А згідно з таблицею А.1 додатка А; γm2 = 1,0 – для конструкцій категорії за призначенням Б і В згідно з таблицею А.1; при N/(A·Ry) ≥ 0,6 слід приймати γm2 = γm1, тут γm1 слід визначати згідно з формулою (18.3). У формулі (18.4) необхідно приймати абсолютні значення розрахункових внутрішніх зусиль N, Mx і My. Моменти інерції перерізу Ix і Iy слід визначати відносно головних осей підсиленого перерізу.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.