ДБН В.2.6-198:2014, п. 24.2.2
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
24.2.2 Розрахунок на стійкість елементів при центральному стиску слід виконувати за формулою (8.3), приймаючи за A площу брутто двох поясів двотавра з гофрованою стінкою A = Af1 + Af2. При розрахунку стійкості елементів з гофрованою стінкою відносно осі y – y коефіцієнт φ визначається в залежності від гнучкості поясів двотавра λy = lef/if, де if – радіус інерції двох поясів. Для несиметричних двотаврів перевіряється стійкість кожного поясу в його площині окремо. При розрахунку стійкості елементів з гофрованою стінкою відносно осі х – х коефіцієнт φ слід визначати в залежності від умовної приведеної гнучкості: λ̄ef = ηλx√(Ry/E) = μη(lx/ix)√(Ry/E), (24.1) де коефіцієнт η враховує вплив деформацій зсуву в тонкій хвилястій гофрованій стінці. Для хвилястих стінок: η = √(1 + (π²E/(ḠAw))·((Af1+Af2)/λx²)), (24.2) де ḠAw – зведена жорсткість елементів з гофрованою стінкою на зсув, Н, яка враховує збільшення довжини гофрованої стінки і обчислюється за формулою: ḠAw = Ghwtw·(as/s). (24.3) Радіуси інерції перерізу симетричного двотавра з гофрованою стінкою обчислюються за формулами ix = 0,5h1, де h1 = hw+tf – відстань між центрами тяжіння поясів; iy = 0,29bf.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.