UkrNorms · ДБН В.2.6-198:2014 · п. 8 · п. 8.1

ДБН В.2.6-198:2014, п. 8.1.3

ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

8.1.3 Розрахунок на стійкість елементів суцільного перерізу при центральному стиску і при виконанні вимог 8.3.2 – 8.3.8 слід виконувати за формулою: Nγn / (φARyγc) ≤ 1, (8.3) де φ – коефіцієнт стійкості при центральному стиску, значення якого при λ̄ ≥ 0,4 необхідно обчислювати за формулою: φ = (0,5/λ̄²)(δ − √(δ² − 39,48λ̄²)). (8.4) Значення коефіцієнта δ у формулі (8.4) слід обчислювати за формулою: δ = 9,87(1 − α + βλ̄) + λ̄², (8.5) де α і β – коефіцієнти, що характеризують початкові неправильності форми та залишкові напруження і визначаються за таблицею 8.1 залежно від типу поперечного перерізу стрижня та типу кривої стійкості а, b та с, які наведені на рисунку Ж.1; Значення коефіцієнтів φ, які обчислюються за формулою (8.4), слід приймати не більше ніж 7,6/λ̄² для типу: – кривої стійкості а при λ̄ > 3,8; – кривої стійкості b при λ̄ > 4,4; – кривої стійкості відповідно с при λ̄ > 5,8. При значеннях λ̄ < 0,4 для всіх типів кривої стійкості допускається приймати φ = 1,0. Значення коефіцієнтів φ наведені у додатку Ж. Стиснені вздовж повздовжньої осі елементи з нульовим секторіальним моментом інерції Iω = 0 (хрестоподібне, з одиночних кутиків тощо), слід додатково перевіряти за формулою: N ≤ GId / (γs r²), (8.5.а) де G - модуль зсуву, Id - момент інерції вільного крутіння, γs = 1,3 - коефіцієнт надійності за стійкістю, r² = ix² + iy², - радіуси інерції перерізу відносно головних осей інерції. (Пункт 8.1.3 змінено, Зміна № 1)

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук