ДБН В.2.6-198:2014, п. Н.3
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
Н.3 Значення коефіцієнта ψ у формулі (Н.3) слід обчислювати за формулами таблиць Н.1 і Н.2 залежно від кількості закріплень стиснутого пояса, виду навантаження і місця його прикладення, а також від значення коефіцієнта αt, що дорівнює:
а) для прокатних двотаврів:
αt = 1,54·(It/Iy)·(lef/hb)², (Н.4)
де It – момент інерції при вільному крученні, який визначається згідно з додатком К;
б) для складених двотаврів із листів зі зварними та фрикційними поясними з'єднаннями:
αt = 8·(lef·tf/(hb1·bf))²·(1 + ak·tw³/(bf·tf³)), (Н.5)
де: – для двотаврових балок складеного перерізу із зварними поясними з'єднаннями: tf і bf – товщина і ширина полиці балки; hb1 – відстань між осями поясів; ak = 0,5hb1; tw – товщина стінки;
– для двотаврових балок складеного перерізу із фрикційними болтовими поясними з'єднаннями: tf – сумарна товщина листів пояса і полиці поясного кутика двотаврової балки з фрикційними поясними з'єднаннями; bf – ширина листів пояса двотаврової балки з фрикційними поясними з'єднаннями; hb1 – відстань між осями пакетів поясних листів; ak – ширина вертикальної полиці поясного кутика за відрахуванням товщини його полиці; tw – сумарна товщина стінки і вертикальних полиць поясних кутиків.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.