ДБН В.2.6-198:2014, табл. 10.1
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
Таблиця 10.1 – Розрахункове значення згинального моменту
| mmax | λ̄ | M |
|---|---|---|
| ≤ 3,0 | < 4,0 | M = Mmax − 0,25λ̄(Mmax − M1) |
| ≤ 3,0 | ≥ 4,0 | M = M1 |
| 3,0 < mmax ≤ 20,0 | < 4,0 | M = M2 + (mmax−3)/17·(Mmax − M2) |
| 3,0 < mmax ≤ 20,0 | ≥ 4,0 | M = M1 + (mmax−3)/17·(Mmax − M1) |
Примітка 1. Mmax – найбільший згинальний момент, що діє у межах геометричної довжини стрижня; M1 – найбільший згинальний момент, що діє у межах середньої третини геометричної довжини стрижня і приймається не меншим за 0,5Mmax; M2 – згинальний момент, який приймається таким, що дорівнює значенню M при mmax ≤3,0 і λ̄<4,0, але не меншим за 0,5Mmax. Примітка 2. У формулах таблиці 10.1 значення mmax і λ̄ слід визначати відповідно до площини згину, що збігається з площиною симетрії x – x або y – y. Примітка 3. Для стиснутих стрижнів з шарнірно обпертими кінцями, що мають суцільний переріз симетричний відносно двох головних осей і на які діють згинальні моменти, значення приведеного відносного ексцентриситету mef, що використовується при визначенні коефіцієнту стійкості φe, необхідно приймати згідно з таблицею Ж.5.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.