ДБН В.2.6-198:2014, табл. 13.8
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
Таблиця 13.8 – Формули для визначення коефіцієнтів розрахункової довжини колон рам
Схема рами показана тільки рисунком, без текстового підпису (позначення на рисунку: Jc – момент інерції колони; Js1, Js2 – моменти інерції ригелів верхнього поверху; Ji1, Ji2 – моменти інерції ригелів нижніх поверхів; l1, l2 – прогони; N – поздовжнє навантаження); розшифровка позначень n1, n2, p1, p2 – у примітці 1 нижче.
| Схема рами | p | n | Коефіцієнт μ |
|---|---|---|---|
| **Вільні рами** | |||
| Однопрогінна/багатопрогінна, шарнірне обпирання ригеля на колону | p = 0 | n = Is1·lc/(Ic·l1) (однопрогінна) або n = k(n1+n2)/(k+1) (багатопрогінна) | μ = 2√(1 + 0,38/n) (13.3) |
| Однопрогінна/багатопрогінна, жорстке з'єднання ригеля з колоною | p = ∞ | n = Is1·lc/(Ic·l1) (однопрогінна) або n = k(n1+n2)/(k+1) (багатопрогінна) | μ = √((n + 0,56)/(n + 0,14)) (13.4) |
| Багатоповерхова вільна рама — верхній поверх | p = k(p1+p2)/(k+1) | n = 2k(n1+n2)/(k+1) | при n ≤ 0,2: μ = (p+0,68)√(n+0,22)/√(0,68p(p+0,9)(n+0,08)+0,1n) (13.5); при n > 0,2: μ = (p+0,63)√(n+0,28)/√(pn(p+0,9)+0,1n) (13.6) |
| Багатоповерхова вільна рама — середній поверх | p = k(p1+p2)/(k+1) | n = k(n1+n2)/(k+1) | те саме (13.5)/(13.6) |
| Багатоповерхова вільна рама — нижній поверх | p = 2k(p1+p2)/(k+1) | n = k(n1+n2)/(k+1) | те саме (13.5)/(13.6) |
| **Невільні рами** | |||
| Верхній поверх | p = 0,5(p1+p2) | n = n1+n2 | μ = √((1+0,46(p+n)+0,18pn)/(1+0,93(p+n)+0,71pn)) (13.7) |
| Середній поверх | p = 0,5(p1+p2) | n = 0,5(n1+n2) | те саме (13.7) |
| Нижній поверх | p = p1+p2 | n = 0,5(n1+n2) | те саме (13.7) |
Примітка 1. Is1, Is2, Ii1, Ii2 – моменти інерції розрахункових перерізів ригелів, які прилягають відповідно до верхнього і нижнього кінців колони, що перевіряється; Ic, lc – відповідно момент інерції розрахункового перерізу і геометрична довжина колони, яка перевіряється; l1, l2 – прогони рами; k – кількість прогонів; n1 = Is1·lc/(Ic·l1); n2 = Is2·lc/(Ic·l2); p1 = Ii1·lc/(Ic·l1); p2 = Ii2·lc/(Ic·l2). Примітка 2. Для крайньої колони вільної багатопрогінної рами коефіцієнт μ слід визначати при значеннях p і n, прийнятих як для колон однопрогінної рами. Примітка 3. Для однопрогінної багатоповерхової рами при обчисленні p2 і n2 у формулах (13.5) – (13.7) приймається p2 = n2 = 0.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.