ДБН В.2.6-198:2014, табл. Р.1
ДБН В.2.6-198:2014 Сталеві конструкції. Норми проектування. Зі Зміною № 1
Таблиця Р.1 – Розрахункова довжина елемента, розкріпленого в'язями в одній площині
| Схема елемента в площині в'язей (а) та з площини в'язей (б) | Розрахункові довжини елемента в площині в'язей lef та з площини в'язей lef,1 | |
|---|---|---|
| а | [схема; графічна частина в тексті не відтворена] | lef = (0,83 + 0,17α³)·l ≥ 0,8l; (Р.1) |
| б | lef,1 = [0,75 + 0,25·(β/(k−1))^(2k−3)]·l1 ≥ 0,5l1. (Р.2) | |
| а | [схема; графічна частина в тексті не відтворена] | lef = √(0,36 + 0,59α³) ≥ 0,6l; (Р.3) |
| б | lef,1 = (0,6√k + 0,54β)·(l1/k) ≥ 0,5l1. (Р.4) |
Примітка 1. k – кількість ділянок елемента рівної довжини; α = N2/Nmax і β = (1/Nmax)·ΣNi, при цьому −0,5 ≤ α ≤ 1 і −0,5 ≤ β ≤ (k−1), де Nmax – найбільше зусилля стиску (діє на крайній ділянці); N2 – поздовжнє зусилля, що діє на ділянці, яка примикає до ділянки, в якій діє зусилля Nmax; ΣNi – сума поздовжніх зусиль, що діють на всіх ділянках, окрім ділянки, де діє Nmax. Примітка 2. Зусилля розтягу необхідно враховувати зі знаком «мінус». Примітка 3. Розрахунок на стійкість із площини в'язей слід виконувати на дію максимального поздовжнього зусилля Nmax.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.