ДБН В.2.6-220:2017, п. 8.4
ДБН В.2.6-220:2017 Покриття будівель і споруд
8.4. Основу під теплоізоляційний шар на покритті слід приймати: - для плитних утеплювачів з густиною менше 225 кг/м3 - поверхню пароізоляційного шару, вирівняну поверхню монолітного похилоутворюючого шару з легких бетонів, вирівняну поверхню несучих елементів покриття. Слід передбачати закріплення плит локально, на ухилах 8,5° і більше - додаткове закріплення проти сповзання; - для утеплювачів з щільністю 300 кг/м3 і більше - поверхню пароізоляційного шару, вирівняні поверхні монолітного (із легких бетонів) чи сипкого (із керамзитового гравію) похилоутворюючого шару і вирівняну поверхню несучих елементів покриття при укладанні таких плит насухо. На ухилах 8,5° і більше слід передбачати закріплення плит проти сповзання; ухил основи із сипкого похилоутворюючого шару не повинен перевищувати 3°; - для монолітних і сипких утеплювачів - поверхню пароізоляційного шару, безпосередньо поверхню несучих елементів покриття; на ухилах 15 % і більше монолітний теплоізоляційний шар потребує додаткового закріплення проти сповзання; сипкі теплоізоляційні шари допускається застосовувати на ухилах, що не перевищують 5 %.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.