UkrNorms · ГБН В.2.3-218-548:2010 · п. 6.1 · п. 6.1.1

ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.1.1.2

ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-10

6.1.1.2 Армуючі елементи.

Раціональними геосинтетичними матеріалами відповідно до ВБН В.2.3‑218-544 є геотекстилі тканинні та геоґрати (одно- та двовісні) з міцністю на розтяг більше ніж 20 кН/м з поліестерових, поліпропіленових чи арамідних волокон. Критерії вибору геосинтетичних матеріалів визначені ВБН В.2.3-218-544. Матеріали повинні бути стійкими до мікробіологічних впливів (зразки випробуються методами, аналогічно до [24]).

Розрахункова міцність геосинтетичного матеріалу визначається згідно п.1.8 ВБН В.2.3-218-544. Номінальна міцність на розрив Rp визначається відповідно до п. 6.3.1 СОУ 45.2-00018112-025, міцність при повзучості при розтягу Rcr (довготривала міцність) визначається відповідно до п. 6.3.4 СОУ 45.2-00018112-025.

При проектуванні фасаду методом «ґрунт в обоймі» (6.1.1.3.1 цих Норм) без улаштування захисних елементів геосинтетичний матеріал повинен бути стійким до дії ультрафіолету та атмосферних впливів (зразки випробуються методами, аналогічно до [22]).

При застосуванні в агресивному середовищі з РН<4 або РН>9 геосинтетичні матеріали необхідно випробувати згідно нормативів на технічні тканини.

Нормативні характеристики матеріалів повинні зазначатися фірмою-виробником у паспорті, технічних умовах а також в сертифікаті на матеріал за результатами відповідних випробувань. Для вибраного матеріалу постачальник повинен надати паспорт з протоколами випробувань контрольних зразків.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук