UkrNorms · ГБН В.2.3-218-548:2010 · п. 6.2 · п. 6.2.4

ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.4.2

ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-10

6.2.4.2 Максимальне зусилля, що виникає в  j-тому прошарку повинне задовольняти умову місцевої стійкості проти витягування з стійкої зони ґрунтового масиву:

Tj ≤ 2μpd·(γn·hj+qn)·Lej + cd·Lej, (6.14)

де Tj – максимальне значення зусиль розтягу в армуванні, яке визначається згідно 6.2.3.1;

μpd – розрахунковий коефіцієнт взаємодії, який відноситься до опору витягуванню (визначається згідно з 1.10 ВБН В.2.3-218-544);

γn – нормативне значення питомої ваги ґрунту засипки;

hj – глибина закладення j-того прошарку;

qn – нормативне значення постійного рівномірно розподіленого навантаження;

Lej – довжина геосинтетичного матеріалу в стійкій зоні, за межами поверхні ковзання, в j- тому шарі геосинтетичного матеріалу;

cd – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту засипки.

Довжина геосинтетичного матеріалу в стійкій зоні Lej в j- тому шарі геосинтетичного матеріалу:

Lej = L – (H – hj) · tg(45° – φn/2), (6.15)

де L – загальна довжина армуючого прошарку (ширина армованого блоку);

H – загальна висота армованого блоку;

hj – глибина закладення j-того прошарку;

φn – нормативне значення кута внутрішнього тертя ґрунту засипки.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук