UkrNorms · ГБН В.2.3-218-548:2010 · п. 6.2 · п. 6.2.5 · п. 6.2.5.6

ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.5.6.2

ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-10

6.2.5.6.2 Перевірка міцності шарів геосинтетичного матеріалу, які розташовані у межах клину обвалення, на витягування з нерухомої частини ґрунтового масиву:

Σ(j=1..m)[2μpd·(γn·hj+qn)·Lej+cd·Lej] ≥ Ti,max; (6.20)

де μpd – розрахунковий коефіцієнт взаємодії, який відноситься до опору витягуванню;

γn – нормативне значення питомої ваги ґрунту засипки;

hj – глибина закладення j-того прошарку;

qn – нормативне значення постійного рівномірно розподіленого навантаження;

Lej – довжина геосинтетичного матеріалу в стійкій зоні, за межами поверхні ковзання, в j- тому шарі геосинтетичного матеріалу;

cd – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту засипки;

Ti,max – максимальне значення зусиль розтягу в армуванні у межах потенційного клину обвалення, що розглядається;

Lej = L – (hi – hj) · tgβi, (6.21)

L – загальна довжина армуючого прошарку (ширина армованого блоку);

hi – глибина розміщення розрахункового клину обвалення від верху підпірної стіни;

hj – глибина закладення j-того прошарку;

βi – кут нахилу потенційної поверхні ковзання для блоку, що розглядається.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук