ГБН В.2.3-218-548:2010, п. 6.2.5.6.2
ГБН В.2.3-218-548:2010. Армоґрунтові підпірні стінки для автомобільних доріг. Проектування та будівництво
6.2.5.6.2 Перевірка міцності шарів геосинтетичного матеріалу, які розташовані у межах клину обвалення, на витягування з нерухомої частини ґрунтового масиву:
Σ(j=1..m)[2μpd·(γn·hj+qn)·Lej+cd·Lej] ≥ Ti,max; (6.20)
де μpd – розрахунковий коефіцієнт взаємодії, який відноситься до опору витягуванню;
γn – нормативне значення питомої ваги ґрунту засипки;
hj – глибина закладення j-того прошарку;
qn – нормативне значення постійного рівномірно розподіленого навантаження;
Lej – довжина геосинтетичного матеріалу в стійкій зоні, за межами поверхні ковзання, в j- тому шарі геосинтетичного матеріалу;
cd – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту засипки;
Ti,max – максимальне значення зусиль розтягу в армуванні у межах потенційного клину обвалення, що розглядається;
Lej = L – (hi – hj) · tgβi, (6.21)
L – загальна довжина армуючого прошарку (ширина армованого блоку);
hi – глибина розміщення розрахункового клину обвалення від верху підпірної стіни;
hj – глибина закладення j-того прошарку;
βi – кут нахилу потенційної поверхні ковзання для блоку, що розглядається.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.