UkrNorms · ГБН В.2.3-37472062-1:2012

ГБН В.2.3-37472062-1:2012, п. 4.2

ГБН В.2.3-37472062-1:2012 Споруди транспорту. Сортувальні пристрої залізниць. Норми проектування

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

4.2 Нижче наведено використані в цих нормах познаки. N_пр – середньодобова кількість вагонів, які прибувають у переробку з суміжних станцій; N_місц – середньодобова кількість прибуваючих місцевих вагонів; N_повт – середньодобова кількість вагонів повторної та додаткової переробки; α_нр – коефіцієнт добової нерівномірності обсягів переробки; K – коефіцієнт використання переробної спроможності; w_о – основний питомий опір руху одиночного вагона; a – параметр гамма-функції розподілення випадкової величини; b – параметр гамма-функції розподілення випадкової величини; R_i – випадкове число, рівномірно розподілене в інтервалі від 0 до 1; n – кількість вагонів у відчепі; w_oj – основний питомий опір M_j – маса j-го вагона відчепа; k_св – приведений коефіцієнт параметрів відчепа та середовища; V_р – результуюча швидкість вітру відносно відчепа; C_x – коефіцієнт повітряного опору одновагонного відчепа (або першого

вагона у відчепі); C_xx,j – коефіцієнт повітряного опору наступних вагонів відчепа; F – площа поперечного перетину одновагонного відчепа (або першого вагона у відчепі); F_j – площа поперечного перетину наступних вагонів відчепа; t_зп – температура зовнішнього повітря; C₀ – коефіцієнт лобового опору в першого вагона у відчепі; C_₀j – коефіцієнт лобового опору в наступних вагонів у відчепі; d₁ – емпіричний коефіцієнт для першого вагона у відчепі; d₂ – емпіричний коефіцієнт для другого вагона у відчепі; d_j – емпіричний коефіцієнт для наступних вагонів у відчепі; V – середня швидкість скочування відчепа на ділянці; V_в – швидкість вітру; β – кут між векторами напрямів руху відчепа і вітру; h_осн – сила основного опору руху; h_св – сила опору руху від середовища і вітру; h_сн – сила опору руху від снігу і інею; l – довжина ділянки колії, на якій розглядається дія сил опору; w_о – розрахункова питома величина сили основного опору руху; w_св – розрахункова питома величина сили опору руху від середовища і вітру; w_сн – розрахункова питома величина сили опору руху від снігу і інею; α_к – величина кута повороту кривої; V – середня швидкість руху відчепа на ділянці; h_с – сила опору руху від ударів коліс вагонів на окремому стрілочному

переводі об гостряки, хрестовину і контррейки; h_ск – питома робота сил опору руху від криволінійних ділянок і стрілочних переводів в межах маршруту (ділянки) скочування відчепа; m_c – кількість стрілочних переводів в кривих ділянках і стрілочних переводах маршруту (ділянки) скочування; Σα_ск – сума кутів повороту в кривих ділянках і стрілочних переводах маршруту (ділянки) скочування; w_г – середня величина питомого опору руху відчепа від дії гальмових уповільнювачів на ділянці гальмування; h_г – питома робота гальмових сил на ділянці гальмування; l – довжина ділянки гальмування; w_гб – середня величина питомого опору руху відчепа від дії одного гальмового башмака; f – коефіцієнт гальмової дії башмака; q_o – маса, що приходиться на одну колісну пару вагона, під колесом якої знаходиться башмак; l_ю – довжина ділянки гальмування (юзу); M – маса вагона; V_₀,ном – номінальна швидкість розпуску; V_₀,max – максимальна швидкість розпуску; g' – приведене прискорення вільного падіння з урахуванням інерції маси елементів відчепа; і – ухил поздовжнього профілю; R_н – радіус вертикальної кругової кривої; i_ci – швидкісний ухил і-крутизною; i_гп₁ – ухил першої гальмової позиції; i_пр – проміжний ухтл; i_гп₂ – ухил пучкової гальмової позиції; i_cз – ухил стрілочної зони;

i_пгп₁ – ухил паркової гальмової позиції; i_cк – ухил сортувальних колій; t_max – розрахункова середньодобова температура повітря у сприятливих умовах; V_вх.доп – допустима швидкість входу вагонів на першу гальмову позицію; g'_шв – приведене прискорення вільного падіння для бігуна ШВ з урахуванням інерції маси елементів; h_w.гд – сумарна питома робота усіх сил опору руху для бігуна ШВ у межах головної ділянки; h_гд.max – максимальна профільна висота головної ділянки, що відповідає вказаній умові для швидкого бігуна важкої категорії маси (ШВ) і сприятливих умов скочування; w_о.шв – основний питомий опір руху для бігуна ШВ; L_гд – довжина головної ділянки; m_с.гд – кількість стрілочних переводів на головній ділянці; Σφ_гд – сума кутів повороту на гологній ділянці; V_гд – середня швидкість скочування відчепа ШВ на головній ділянці; S_вг – мінімальна відстань від ВГ до першого розділового елемента; w_свmji – питомий опір руху ПБ від повітряного середовища і вітру на і-й розрахунковій ділянці, що відповідає розрахунковій температурі повітря та швидкості вітру j-го румба m-го місяця розрахункової рози; w_снmi – питомий опір руху ПБ від снігу і інею на і-й розрахунковій ділянці, що відповідає розрахунковій температурі повітря m-го місяця; L_i – довжина і-ї розрахункової ділянки; t_min – мінімальна температура повітря місяця; t_max – мінімальна температура повітря місяця; H_рт – профільна відмітка розрахункової точки колії;

H_псз – профільна висота нижніх ділянок – між початком стрілочної зони і РТ; H_псз – профільна відмітка на початку стрілочної зони кожного пучка колій; V_псз – швидкість вагона на початку стрілочної зони; V_₀,ном – номінальна швидкість розпуску; V_рт – швидкість ПБ в РТ, отримана за результатами моделювання; ε_v – допустима величина похибки розрахунків; V_вх – швидкість входу вагону на гальмову позицію; k_p – коефіцієнт збільшення потужності позиції з метою підвищення надійності і живучості системи регулювання швидкості скочування вагонів; V_вв₁ – швидкість виходу бігуна ШВ з ГП1 при вільному (без гальмування) скочуванні; V_вр₁ – найбільша допустима розрахункова швидкість виходу бігуна ШВ з ГП1; h_ном – номінальна потужність одного уповільнювача; V_вв – швидкість виходу бігуна ШВ при скочування по цій позиції без гальмування; δt – ітервал на розділовому елементі, який являє собою проміжок часу між моментом звільнення елемента черговим відчепом і моментом заняття його наступним відчепом; t_ре.min – мінімальний час, що необхідний для зміни стану розділового елементу; δt_ід – інтервал на всіх ізольованих ділянках по маршруту скочування; V(S) – множина кривих швидкості скочування розрахункових бігунів; t(S) – тривалість скочування розрахункових бігунів; α – кут хрестовини стрілочного переводу; R_п – радіус перевідної кривої стрілочного перводу; m – відстань від передніх стиків рамної рейки до початку гостряків;

l_рр – довжина рамної рейки; l_гс – довжина гостряка стрілочногопереводу; h – пряма ділянка перед хрестовиною; q₁ – довжина осердя хрестовини; p – відстань від задніх стиків рамної рейки до математичного центру хрестовини; a₀ – відстань від початку гостряків до центра стрілочного перводу; a – відстань від передніх стиків рамних рейок до центра стрілочного переводу; b₀ – відстань від центра стрілочного переводу до математичного центру хрестовини по осі колії; b'₀ – відстань від центра стрілочного переводу до математичного центру хрестовини по осі симетрії; b – відстань від центру стрілочного переводу до задніх стиків рамних рейок по осі колії; l_ід – довжина ізольованої ділянки між осями стиків; i_ф – фактична середня крутизна окремого елемента профілю; H_п – відмітки колії на початку (за напрямом скочування) елемента профілю; H_к – відмітки колії в кінці (за напрямом скочування) елемента профілю; i_₁ф – фактична величина протиухилу колії насуву; i_₂ф – фактична величина ухилу першої швидкісної ділянки за вершиною гірки; i_₃ф – фактична величина другої швидкісної ділянки; i_₄ф – фактичий ухил міжпозиційної ділянки; П_н – наявна продуктивність компресорної станції; П_к – потрібна продуктивність компресорної станції; П_р – продуктивність одного резервного компресора; Q – загальна витрата стиснутого повітря на розпуск одного складу вагонів; t_р – тривалість розпуску складу вагонів;

q – коефіцієнт зниження споживання стиснутого повітря при використанні системи автоматизованого управління; B – середня частота включень уповільнювачів; ч_від – середня кількість відчепів, що скочується з гірки за 1 хв; к_вк – коефіцієнт включень (середня кількість включень кожного уповільнювача на відповідній гальмовій позиції, що припадає на один відчеп); b₁ – кількість включень за 1 хв уповільнювачів на ГП1; b₂ – кількість включень за 1 хв уповільнювачів на ГП2; b₃ – кількість включень за 1 хв уповільнювачів на ПГП; P_уп – витрата повітря при послідовному розпуску; P_i – витрата повітря на одне включення уповільнювачів, що встановлені на i-й гальмовій позиції; к_п – коефіцієнт, що враховує неповне співпадання часу роботи секцій гірки; Р_ав – частина повітря, що виробляється гірочними компресорами на багатьох станціях витрачається на автоматичне очищення стрілок від снігу в парках приймання, відправлення, в районі розформування; Р_р – частина повітря, що виробляється гірочними компресорами на багатьох станціях витрачається на автоматичне ручне (шлангове) очищення стрілок від снігу в парках приймання, відправлення, в районі розформування; α – середня витрата повітря на очищення однієї стрілки; n_ст – кількість стрілок, які потребують очищення; P_м – витрати повітря на місцеві потреби; P_c – витоки повітря з повітропровідної мережі сортувальних гірок; О_с – нормативний мінімально необхідний об'єм повітропровідної мережі; φ – коефіцієнт, що враховує збільшення витрат повітря на гірці у зв'язку з можливим зростанням швидкостей розпуску, а також з появою непередбачених витрат; P_ін – споживач повітря (вагонне і локомотивне господарство).

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук