ГБН В.2.3-37641918-544:2014, п. 7.3.2.13
ГБН В.2.3-37641918-544:2014 Автомобільні дороги. Застосування геосинтетичних матеріалів у дорожніх конструкціях. Основні вимоги
7.3.2.13 Необхідну величину анкерування армуючих полотен геосинтетиків з умови їх витягування з тіла укосу визначають за формулою (7.10): Lei ≥ (TDi×[KR])/(2×(ca+σvi×tgδ)) = (TDi×[KR])/(2×α×(c+σvi×tgφ1)), (7.10) де Lei – необхідна довжина анкерування і – того полотна згідно з рисунком 7.5, м (мінімальна величина Lei повинна бути 1 м); TDi – розрахункова міцність на розтяг і – того полотна, кН/м; ca і c – адгезія ґрунту до геосинтетика і зчеплення ґрунту, відповідно (при розрахунку на довготривалу стійкість армованого укосу значення ca і c прирівнюють нулю); δ – кут тертя між ґрунтом та геосинтетиком, град.; φ1 – кут внутрішнього тертя ґрунту, град.; α – коефіцієнт взаємодії ґрунту з геосинтетиком відповідно до таблиці [стор. 47: зображень не витягнуто: 3 (графіка/формули — див. PDF)] 5.10; σvi – ефективний вертикальний тиск на рівні і – того полотна згідно з рисунком 7.6 визначають за формулою (7.11): σvi = σq + γci×Hci + γвi×HВКПi − γW×HРГВi, (7.11) де σq – тиск від зовнішнього навантаження, кН/м²; γci, γвi і γW – питома вага ґрунту над зоною капілярного підняття та в межах висоти капілярного підняття (ВКП) та питома вага води, кН/м³, відповідно; Нсі, НВКПі і НРГВі – потужність шару ґрунту над ВКП, в межах ВКП і в межах рівня ґрунтових вод (РГВ), м, відповідно. ВКП – висота капілярного підняття; РГВ – рівень ґрунтових вод Рисунок 7.6 – Схема для визначення ефективного вертикального тиску на рівні і – того шару полотна геосинтетика
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.