UkrNorms · ГБН В.2.3-37641918-558:2016 · п. 6.7 · п. 6.7.2

ГБН В.2.3-37641918-558:2016, п. 6.7.2.2

ГБН В.2.3-37641918-558:2016 Автомобільні дороги. Габіонні конструкції. Проектування та будівництво

Статус документа: Чинний · статус зафіксовано 2026-07-03

6.7.2.2 Стійкість укосу насипу разом із спорудою Оцінюють стійкість укосів насипів в окремих її перетинах як для повної висоти укосу (загальна стійкість), так і для окремих частин укосу (місцева стійкість). Згідно з ДБН В.1.1-24 критерієм стійкості схилів (укосів) для найнебезпечнішої призми обвалення є умова: γ γ ·Т ≤ c ·R, (6.9) fc γ nr де γ – коефіцієнт сполучення навантажень; fc T – розрахункове значення узагальненої зсувної дії на призму обвалення, що визначають з урахуванням коефіцієнтів надійності за навантаженням γ , f кН; γ – коефіцієнт умов роботи; c γ – коефіцієнт надійності за відповідальністю (коефіцієнт nr відповідальності) споруди; R – розрахункове значення узагальненого опору ґрунтового масиву зсувній дії на призму обвалення, визначене з урахуванням коефіцієнта надійності по ґрунту, кН. При пошуку небезпечної поверхні сповзання призми обвалення визначають коефіцієнт запасу стійкості, який повинен бути більшим або дорівнювати нормативному коефіцієнту запасу стійкості К_st , що відповідає настанню граничного стану рівноваги: R γ ·γ K = ≥ nr fc = [K ] , (6.10) st Т γ st c де γ = 1,25 згідно з ДБН В.1.1-24, ДБН В 1.2-14, ДCTУ-Н Б В.1.2-16, для nr підпірних стін на автомобільних дорогах державного значення; γ = 1,10 для n підпірних стін на місцевих автомобільних дорогах; γ = 1,00 (поєднання навантажень – основне) згідно з ДБН В.1.1-24; fc γ = 0,95 (наближені методи розрахунку) згідно з ДБН В.1.1-24; c [К_st ] – допустима величина коефіцієнта стійкості. Розрахункові залежності для визначення стійкості укосу насипу наведені у додатку В.

Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.

Знайти схожі пунктиНовий пошук