ГБН В.2.3-37641918-559:2019, п. 6.2.9
ГБН В.2.3-37641918-559:2019 Автомобільні дороги. Дорожній одяг нежорсткий. Проектування
6.2.9 Послідовність визначення сумарного коефіцієнта приведення: – згідно з ДБН В.2.3-4 призначають розрахункове навантаження Q та визначають його параметри p, D , D ; розр с д – для кожної марки автомобілів у складі перспективного руху за паспортними даними встановлюють величину номінального статичного навантаження на колесо для всіх осей Q_і; – перемноживши отримані значення Q_і і розрахункове навантаження Q на коефіцієнт динамічності, знаходять величини розр номінальних динамічних навантажень Q_дн від колеса для кожної осі і величину розрахункового динамічного навантаження Q ; pозд – за формулою (6.5) визначають коефіцієнт приведення номінального навантаження від колеса кожної із осей до розрахункового навантаження; – за формулою (6.4) визначають сумарний коефіцієнт приведення навантаження для даного автомобіля до розрахункового навантаження. Величину р приймають такою, що дорівнює тиску повітря в шині колеса. Діаметр розрахункового відбитку колеса D, у метрах, обчислюють за формулою (6.9): 40 ∙ Q D = 0,01 ∙ √ розр , (6.9) π ∙ p де Q – розрахункове навантаження, що передається колесом розр на поверхню дорожнього покриття, кН; p – питомий тиск, МПа.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.