ПУЕ, п. 1.8.211
ПУЕ:2026 Правила улаштування електроустановок
1.8.211 Випробування підвищеною напругою Вид випробної напруги (змінна напруга з частотою 50 Гц, змінна напруга наднизької частоти 0,1 Гц, затухаюча змінна напруга, випрямлена напруга тощо) вибирають на підставі аналізу технічної можливості за рішенням технічного керівника. Значення випробної напруги і тривалість випробування приймають згідно з табл. 1.8.39 – 1.8.39а. Результати випробувань КЛ відповідно до табл. 1.8.39 – 1.8.39а вважають задовільними, якщо під час прикладення напруги не відбувся пробій ізоляції кабелю. Кабелі з гумовою ізоляцією на напругу до 1 кВ випробовують підвищеною випрямленою напругою 2,5 кВ тривалістю 1 хв. Для КЛ на напругу 110 кВ і вище замість випробування випрямленою напругою дозволено виконувати випробування шляхом увімкнення КЛ на номінальну напругу. Тривалість такого випробування становить 24 год. Під час проведення випробувань випрямленою напругою, періодично і на останній хвилині випробування, за показами міліамперметра визначають значення струму витоку. Якщо під час випробування за незмінної напруги струм витоку наростатиме або з’являться поштовхи струму, то тривалість випробування слід збільшити у два рази. Абсолютне значення струму витоку не являється бракувальним показником. Для коротких КЛ (довжиною до 100 м) напругою від 3 кВ до 10 кВ без з’єднувальних муфт допустимі струми витоку, як правило, не перевищують 2 – 3 мкА на 1 кВ випробної напруги. Зовнішню оболонку кабелів з ізоляцією зі зшитого поліетилену випробовують постійною напругою, яку прикладають через струмообмежувальний резистор до ізольованого (від’єднаного від струмопровідних частин) екрану кабелю та заземлювального пристрою КЛ. Величина випробної напруги і тривалість випробування визначаються виробником кабелю. Після випробування екран кабелю має бути розряджений за допомогою резистора і заземлений.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.