ПУЕ, п. 4.2.162
ПУЕ:2026 Правила улаштування електроустановок
4.2.162 ВРУ напругою від 15,75 кВ до 750 кВ і ПС напругою від 35 кВ до 750 кВ, а також будівлі ЗРУ і ЗПС потрібно захищати від прямих ударів блискавки. Улаштування блискавкозахисту ВРУ, ЗРУ та ЗПС необхідно виконувати з урахуванням технологічних особливостей об’єктів та вимог ДСТУ EN 62305. На відкритих ПС напругою 35 кВ з трансформаторами одиничною потужністю до 1,6 МВ·А незалежно від кількості таких трансформаторів, а також на відкритих ПС напругою від 3 кВ до 20 кВ з трансформаторами будь-якої потужності захист від прямих ударів блискавки не виконують. Захист будівель ЗРУ і ЗПС, які мають металеві покриття покрівлі, потрібно виконувати заземленням цих покриттів. За наявності залізобетонної покрівлі і безперервного електричного зв’язку окремих її елементів захист виконують заземленням її арматури. Захист будівель ЗРУ і ЗПС, дах яких не має металевого покриття або залізобетонних покриттів з безперервним електричним зв’язком окремих її елементів, потрібно виконувати стрижньовими блискавкоприймачами або укладанням блискавкозахисної металевої сітки (далі – металевої сітки) безпосередньо на дах будівлі. У разі встановлення стрижньових блискавкоприймачів на будівлі, яку захищають, від кожного блискавкоприймача потрібно прокладати не менше двох струмовідводів переважно по протилежних боках будівлі та приєднувати їх до заземлювача. Металеву сітку потрібно виконувати зі сталевого, алюмінієвого або мідного провідника мінімальним перерізом 50 мм² і укладати на дах безпосередньо, якщо він
виконаний з негорючого матеріалу, або під шар негорючих утеплювача або гідроізоляції. Сітка повинна мати крок чарунки 5 м, 10 м, 15 м та 20 м для рівнів блискавкозахисту І, ІІ, ІІІ та IV відповідно. Вузли сітки потрібно з’єднувати зварюванням, паянням, допускається також вставка в затискний наконечник або різьбове кріплення. Струмовідводи, що з’єднують металеву сітку із заземлювачем ВРУ (ПС), потрібно прокладати не менше ніж у двох місцях (переважно з протилежних боків будівлі) і на відстані не більше ніж через 10 м, 15 м та 20 м (для рівнів блискавкозахисту І-II, III та IV відповідно) один від одного по периметру будівлі. Заземлювальні провідники повинні мати роз’ємне (різьбове) з’єднання, розташоване на висоті, не більшій ніж 1 м від рівня планування, доступне для огляду та приєднання апаратів, приладів. Як струмовідводи та заземлювальні провідники дозволено використовувати металеві та залізобетонні (у разі, якщо принаймні частина арматури є ненапруженою) конструкції будівель. У цьому разі безперервний електричний зв’язок потрібно забезпечувати від блискавкоприймача (металевої сітки або стрижньового/тросового блискавкоприймача) до заземлювача. Металеві елементи будівлі (труби, вентиляційні пристрої тощо) потрібно з’єднувати з металевою покрівлею або металевою сіткою на покрівлі. У разі введення ПЛ у ЗРУ і ЗПС через прохідні ізолятори, розташовані на відстані, меншій ніж 10 м від інших струмопроводів та пов’язаних з ними струмовідних частин, ці ізолятори потрібно захищати ОПН. Допоміжні будівлі і споруди (насосна станція, прохідна тощо), розташовані на території ПС, потрібно захищати від прямих ударів блискавки і їх вторинних проявів відповідно до вимог чинних НД з улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.
Текст пункту — дослівно з документа. Перед використанням у проєкті звірте пункт з офіційним виданням.